Стоматологічний Статус Дітей, Що Потребують Операцію Видалення Третіх Молярів За Ортодонтичними Показаннями

Abstract

Видалення третіх молярів має профілактичний ефект щодо розвитку зубощелепних аномалій та деформацій та обов’язковою умовою стабільності ортодонтичного лікування. Метою роботи було клінічно обґрунтувати оптимальний термін для проведення хірургічного етапу лікування ортодонтичних пацієнтів, а саме операції видалення третього моляра за ортодонтичними показаннями. Під нашим спостереженням перебувало 95 ортодонтичних пацієнтів віком від 11 до 18 років, які потребували операцію видалення третіх молярів за ортодонтичними показаннями. Було виділено три групи спостереження: І група (n=30) – діти віком 11-13 років; ІІ (n=35) – діти віком 13-16 років та ІІІ (n=30) – діти віком 16-18 років. Оцінку стоматологічного статусу дітей проводили під час клінічного огляду пацієнтів перед оперативним втручанням з використанням рекомендованих ВООЗ методів та індексів, а саме: індексу КПВ, РМА, СРІ та спрощеного індексу гігієни ротової порожнини Грін-Вермільона. Статистичну обробку даних проводили загальноприйнятими методами варіаційної статистики. Встановлено, що у структурі ортодонтичної патології, що потребує операції видалення третього моляра за ортодонтичними показаннями не залежно від віку пацієнтів домінують аномалії прикусу, на долю яких припадає 76,67-63,33 % випадків. Рівень інтенсивності карієсу зубів у дітей груп спостереження був високим та зростав зі збільшенням віку обстежених з (4,86±0,31) до (5,49±0,36) уражених зубів. У структурі індексу КПВ переважала частка пломбованих зубів. Стан тканин пародонта в дітей груп спостереження характеризувався мінімальними змінами, кількість яких проте зростала зі збільшенням віку пацієнтів, що підтверджується цифровими даними індексу РМА та зменшенням кількості здорових секстантів за даними індексу СРІ з (5,81±0,32) до (5,53±0,22). Рівень гігієни у дітей всіх груп спостереження був на задовільному рівні, що описувалося індексом Грін-Вермільона на рівні (1,42±0,08)-(1,47±0,15) бала та вказує на належну підготовку пацієнтів до ортодонтичного лікування. Таким чином, стоматологічний статус дитини є важливим чинником, котрий може впливати на розвиток ускладнень після проведення тих чи інших маніпуляцій у комплексі лікування ортодонтичних пацієнтів, зокрема і після оперативного втручання з приводу видалення третього моляра. Серед чинників, що мають вагу та можуть призвести до розвитку післяопераційних ускладнень, насамперед є рівень гігієни ротової порожнини, що опосередковано залежить від стану твердих тканин зубів та тканин пародонта.