Стратегії Самопрезентацій Студентської Молоді У Виборі Тенденцій Поведінки

Abstract

Метою є теоретико-емпіричне дослідження домінуючих стратегій самопрезентацій студентської молоді в контексті соціальної бажаності й актуальних тенденцій поведінки. Методи. Вибіркову сукупність склали студенти трьох рівнів закладів вищої освіти України, які представили соціономічний і технономічний профілі, загальною кількістю n = 142 особи. Вік респондентів знаходився в межах від 18 до 28 років (M = 23.36; Me = 23.50; SD = ± 6.12). Використано теоретичні й емпіричні методи дослідження. Теоретичні методи склали аналізування, синтезування й узагальнення. Емпіричні методи – комплекс валідних і надійних методик, який забезпечив з’ясування параметрів самопрезентації, соціальної бажаності й тенденцій поведінки. Для з’ясування статистично достовірних зв’язків і відмінностей застосовано стандартні методи математичної статистики. Результати і дискусія. Зафіксовано одинадцять статистично достовірних кореляційних зв’язків стратегій самопрезентації з досліджуваними параметрами, з яких усі прямі на рівні р≤.050; р≤.010 і р≤.001. Констатовано, що асертивна стратегія самопрезентації – “Бажання сподобатися” (АБС) (n = 102; 71.83%; М = 4.03; SD = ±.67) є домінуючою у студентської молоді. Констатовано дуальну природу стратегій самопрезентації студентської молоді і визначено, що домінуючим є мотив схвалення, який реалізується у конструктивній і деструктивній формах. З’ясовано й пояснено, що висока соціальна бажаність із тенденцією поведінки до залежності негативно позначається на розумовій і фізичній активності осіб юнацького віку. Зроблено застереження, що таке поєднання може трансформуватися у психологічну залежність респондентів від перманентного самосхвалення, постійного оновлення профілів у соціальних мережах, прагнення відповідати очікуванням соціуму. Висновки. Акцентовано увагу на небезпеці, яку можуть мати високі рівні сформованості соціальної бажаності за шкалами “самообман” і “управління враженнями” на формування юної особистості, якщо не здійснювати профілактичних заходів, спрямованих на формування асертивних стратегій самопрезентації. Дослідження має прикладний характер, його результати доцільно впровадити в освітній процес, застосувати у психологічній теорії і практиці. Отримані наукові факти містять новизну і представляють цінність для всіх, хто працює зі студентською молоддю.