У статті розкривається проблематика динаміки становлення провідних світових трендів розвитку новітніх інноваційних транспортних комплексів і транспортних систем, бачення ролі та місця транспортної галузі в системі публічного врядування сучасних держав. Зазначається, що в розвинених державах світу існує чітке розуміння стратегічної ролі транспортних комплексів у забезпеченні реального суверенітету країни, оскільки рівень розвитку транспортної галузі має вирішальний вплив на сталий розвиток усієї економіки та є найважливішою ознакою рівня цивілізованості й технологічного прогресу країни. На основі узагальнення останніх наукових досліджень у зазначеній царині та сучасного науково-практичного доробку закордонних і вітчизняних авторів систематизовано основні тренди розвитку транспорту та транспортної галузі ЄС у найближче десятиліття, серед яких виокремлено: загальне збільшення обсягів транспортних перевезень та географічне зміщення послуг із заходу на схід Європи; перехід транспортного ринку у фазу революційного технологічного розвитку; прискорення автономізації та діджиталізації транспортної сфери; прискорений перехід до використання в транспортних перевезеннях електромобілів; зростання вимог щодо якості, термінів надання транспортних послуг, точності поставок та обміну інформацією між перевізниками та клієнтами; появу потреби персоналу з новими ІТ-компетенціями та водіїв із навичками управління висококомп’ютеризованими транспортними засобами та ін. Стверджується, що неминучі зміни у функціонуванні транспортних систем мають певною мірою революційний характер та кардинально змінять структуру й сутність самої транспортної галузі світу. Зроблено висновок, що релевантне врахування провідних трендів та на основі цього реорганізація державної транспортної політики України мають особливо велике значення для нашої країни, оскільки Україна має найкраще за коефіцієнтом транзитності географічне розташування й спроможна зайняти належне місце у європейській транспортній системі.