Сукцесія Рослинності Зрубів Після Проведення Суцільних Рубок Дубових Насаджень В Умовах Західного Та Центрального Полісся України

Abstract

Результати досліджень щодо відтворення насаджень дуба звичайного після суцільних рубок в умовах свіжих і вологих сугрудів Західного та Центрального Полісся України показали, що впродовж 1-3 років на зрубах формуються динамічні, мозаїчні рослинні угруповання із залишками лісових та значною участю світлолюбних рудеральних і лучних видів. Головним лімітуючим чинником у відновленні фіторізноманіття на цьому етапі є відсутність верхнього ярусу насаджень. 
 Після змикання крон (орієнтовно у 10-річному віці) флористичний склад і ценотична будова лісових фітоценозів майже відновлюється, а елементи синузіальної будови з’являються у 20-річних ценозах. У подальшому відбувається повне відновлення як флористичного складу, зокрема видів, віднесених до Червоної книги України, так і ценотичної будови фітоценозу.
 Подібність флористичного складу трав’яно-чагарничкового ярусу 120-річних дубових насаджень і 1-10-річних рослинних угруповань є низькою (індекс Сьоренсена-Чекановського в межах 0,27-0,44). Натомість встановлено високу видову подібність флористичного складу трав’яно-чагарничкового ярусу 40-річних культур дуба з усіма віковими категоріями. Величина індексу видової подібності змінюється у межах 0,72 – у віці 10 років, 0,79 – у 20, 0,73 – у 60, 0,85 – у 80, 0,79 – у 100 років. У субклімаксових 120-річних фітоценозах трав’яно-чагарничковий ярус складається переважно з лісових видів (на 88,0%); як домішки траплялися лучні (8,0% видового складу) та болотні (4,0%) види. Після суцільної рубки і створення лісових культур у 1-річних рослинних угрупованнях частка лісових видів становила 32,9%, світлолюбних лучних та рудеральних – по 25,7%, узлісних – 8,9%.
 У трав’яно-чагарничковому ярусі угруповань усіх вікових категорій переважають трав’яні багаторічники, їх участь є максимальною у материнських 120-річних фітоценозах (96,0%).

Сукцесійні Процеси У Живому Надґрунтовому Покриві Незімкнутих Лісових Культур Дуба Звичайного В Умовах Вологих Сугрудів Житомирського Полісся

“…Таким чином забезпечується вирощування високопродуктивних деревостанів цінних порід, у тому числі -дуба звичайного. З іншого боку, після проведення лісокультурних операцій суттєво порушуються поверхня ґрунту і рослинний покрив [5,12]. Дослідження сукцесійних процесів у живому надґрунтовому покриві дубових насаджень дозволяють визначати екологічні параметри лісорослинних умов та прогнозувати їх зміни протягом усього циклу вирощування таких насаджень, а такі дослідження в незімкнених лісових культурах дуба звичайного можуть слугувати підґрунтям для оцінки можливості збереження біорізноманіття і розроблення ефективних заходів зі сталого використання лісових ресурсів.…”

“…Акцентується увага на тому, що в після суцільних рубок, дуже порушується ґрунтовий покрив і спостерігаються різноманітні демутаційні сукцесії ґрунтів, які спричинюють значний вплив на якісний і кількісний склад рослинного покриву зрубів та лісових культур, що і на них зростають [4]. Дослідження українських учених у соснових і дубових лісах Центрального Полісся [5,14] показали, що значне зростання кількості видів відзначається на 2-річних зрубах (до 70 видів на 1 га), в основному за рахунок рудеральних та лучних видів. У свіжій грабовій діброві Лісостепу України [10] встановлено, що після суцільної рубки дубових деревостанів, у перші роки теж суттєво зростає видове розмаїття за рахунок лучних та рудеральних видів, але кількість лісових рослин при цьому не зменшується, але значно знижується їх життєвість і проективне покриття.…”

“…Hall.). Підріст деревних порід поодинокий, в ньому зустрічаються окремі 3-5-10-річні екземпляри дуба звичайного, осики, яблуні лісової тощо [5].…”

“…Внаслідок цього повністю освітлюються нижні яруси лісової рослинності, що кардинально впливає на формування рослинного покриву зрубів. Суттєва перебудова на однорічних зрубах відбувається у підліску: його проективне покриття зменшується у 3-4 рази, основу ярусу формує -зіновать руська (світлолюбний вид), а типові лісові види чагарників, крушина ламка, горобина звичайна залишаються лише поодинокими екземплярами.Зімкнутість підросту зменшується також у 3-4 рази (до 0,1) порівняно із субклімаксовими фітоценозами, його основу створюють дуб звичайний, осика та береза повисла, зустрічаються сосна звичайна, береза пухнаста, алича, яблуня лісова[5]. Крім того, відбувається часткове порушення лісової підстилки, її перемішування з верхніми шарами ґрунту та занесення насіння рудеральних видів.…”