“…У вирішенні цієї проблеми поряд з розробкою та вдосконаленням конструкцій машин і механізмів, впровадженням нових матеріалів для в иготовлення їх деталей, значне місце відведено розробці технологій формоутворення нових контактуючих поверхонь і забезпеченню необхідних геометричних та фізико-механічних характеристик. Такі технології направлені на покращення геометричних параметрів поверхонь, фізико-механічних характеристик приповерхневого шару і, як наслідок, підвищення експлуатаційних показників деталей і механізмів обладнання [1][2][3].…”