Тривога І Тривожні Стани В Гінекологічній Практиці: Можливості Та Інструменти Фармакотерапії

Abstract

Розглянуто питання виявлення, діагностики та лікування тривожних розладів у гінекологічній практиці. Детально представлено особливості та механізм дії різних анксіолітичних препаратів, які застосовують у гінекологічній практиці для профілактики та лікування тривожних, тривожно-фобічних, депресивних, іпохондричних та інших психічних розладів. Також обґрунтовано використання альтернативного засобу вітчизняного виробництва-фітокомплексу Анксіомедін ® та Сономедін ®. Кожен із цих засобів може успішно використовуватися у разі легких та помірних тривожних розладів у хворих гінекологічного профілю, що супроводжуються роздратуванням, емоційною лабільністю, відчуттям тривожності та страху, низькою здатністю до адаптації, без ризику розвитку порушення концентрації уваги (Анксіомедін ®) або забезпечити нормалізацію процесів засинання та поліпшення якості сну (Сономедін ®). Ключові слова: тривога, тривожно-фобічні розлади, анксіолітики, гінекологічна практика, психопатологічні розлади. din ®).

Можливості Комплексної Патогенетичної Корекції Основних Клінічних Синдромів При Невротичних Розладах

“…Головна його відмінність від класичних препаратів анксіолітиків -поєднання системних нейромедіаторних та клітинних механізмів дії [4,16]. Серед основних нейромедіаторних ефектів препарату Адаптол® -його центральна ГАМК-ергічна, серотонінергічна та менш виражена холінергічна дія на тлі значної адренолітичної активності та антиглутаматергічної дії.…”

“…Сьогодні відомо, що вплив хронічного стресу індукує цілий комплекс змін у головному мозку (морфологічних, фізіологічних, нейрохімічних), що служать фундаментом для подальшого розвитку згаданих форм «хвороб цивілізації», в патогенезі яких порушення нейрогуморального контролю, насамперед у вигляді нейромедіаторного дисбалансу, відіграють основну роль [4][5][6]. У результаті можна стверджувати, що стрес-індуковані зміни головного мозку є провідним механізмом подальшого порушення функцій цілісного організму, які при прогресуванні маніфестують у вигляді тієї чи іншої клінічної форми неврозу.…”