У статті автори здійснили спробу обґрунтування можливих інтеграційних тенденцій у післявоєнній Україні через емпіричний аналіз стратегій формування соціальних очікувань та ставлення респондентів до стану соціальних невизначеностей, який обумовлений відкритою російською військовою агресією проти України. Автори дійшли висновку, що в умовах соціальних викликів відбувається певна інтегрованість між соціальними суб’єктами, побудована на закріплених нормах, цінностях, загальнонаціональній ідеї, визначених за час відкритої російської агресії векторів суспільного розвитку. Інтеграційні тенденції підсилюються й домінуванням у більшості респондентів активної стратегії формування соціальних очікувань, що свідчить про готовність респондентів уніфікувати соціальні очікування, сформувати чіткі вимоги до держави та соціальних інститутів, мінімізувати стан соціальних невизначеностей за рахунок розуміння соціальних перспектив, причому не стільки на особистісному рівні, скільки на рівні соціальних груп і суспільства у цілому.