Ультраструктурні Прояви Протекторного Впливу На Міокард Бурштинової Кислоти, Оксибутирату Натрію І Кверцетину За Умов Експериментального Моделювання Серцевої Недостатності

Abstract

РЕЗЮМЕ. Патологія серцево-судинної системи на сьогоднішній день належить до основних причин смертності та інвалідизації населення у більшості країн світу. Тому дослідження останніх років спрямовані на пошуки ефективних засобів запобігання розвитку необоротних некробіотичних процесів у міокарді.
 Мета – встановити ультраструктурні ознаки протекторного впливу бурштинової кислоти, оксибутирату натрію і кверцетину при моделюванні адреналінової дистрофії міокарда.
 Матеріал і методи. Експерименти проведено на білих лабораторних безпородних молодих щурах. Моделювання пошкодження міокарда з розвитком ознак серцево-судинної недостатності здійснювали за відомою методикою О. О. Маркової. Корекцію порушень проводили шляхом застосування бурштинової кислоти, оксибутирату натрію і кверцетину.
 Результати. При моделюванні адреналінової міокардіодистрофії вже через 2 години від початку експерименту відмічалися досить чіткі ознаки порушення як гемомікроциркуляції, так і трофіки кардіоміоцитів. Через 24 години на перший план виступали вже виражені зміни деструктивного характеру в елементах паренхіми міокарда, які розвивалися на тлі відчутних гемодинамічних розладів у гемомікроциркуляторному руслі.
 Застосування з коригувальною метою бурштинової кислоти, оксибутирату натрію та кверцетину на тлі моделювання адреналінової міокардіодистрофії запобігає розвитку структурних пошкоджень міокарда вже у перші дві години і значно нівелює їх розвиток протягом наступної доби. Причому позитивний ефект спостерігався як у гемомікроциркуляторному руслі, так і в морфофункціональному стані самих кардіоміоцитів.
 Висновки. Кардіотоксична доза адреналіну спричиняє зміни дистрофічного характеру в кардіоміоцитах, у розвитку яких важливу роль відіграють розлади коронарного кровообігу і які прогресивно наростають від 2 до 24 годин спостереження після введення препарату. Кожен із застосованих середників: бурштинова кислота, оксибутират натрію і кверцетин – мають кардіопротекторний ефект за рахунок позитивного регулювального впливу на коронарний кровообіг і відповідного зниження ступеня гіпоксії міокарда. Більш виражені ангіопротекторні властивості відмічено у кверцетину, порівняно з бурштиновою кислотою і оксибутиратом натрію.