Управління Землекористуванням Аграрних Підприємств В Умовах Війни: Інноваційні Тренди

Abstract

Мета. Метою дослідження є оцінка сучасних тенденцій використання земельних ресурсів аграрних підприємств в Україні під час війни та розробка шляхів удосконалення землекористування на основі застосування інноваційних підходів до управління. Результати. Проведене дослідження дає змогу зробити висновки, що з початком повномаштабної війни в Україні, земельні площі переважно були втрачені саме агробізнесом, що суттєво вплинуло як на виробничий, так і експортний потенціал національної економіки. Дослідження в регіональному розрізі показують, що найбільші скорочення і втрати посівних площ аграрних підприємств відбулися в Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Харківській, Миколаївській, Чернігівській і Луганській областях. З’ясовано, що у зв’язку з окупацією та високим ризиком ведення бізнесу в деяких регіонах, частина аграрних підприємств перемістилася у відносно спокійніші західні регіони, що зумовлює виникнення локального дефіциту ресурсів, а також нестачу потужностей для зберігання та переробки продукції. У 2022 р. порівняно з 2021 р. відбулося зменшення посівних площ практично всіх сільськогосподарських культур в аграрних підприємствах, однак найбільш різку абсолютну зміну демонструють посіви пшениці озимої, кукурудзи на зерно, соняшника, ячменю озимого, ячменю ярого, культур зернобобових. При цьому відбулося збільшення посівної площі чотирьох культур: гречки, сої, ріпаку озимого, пшениці ярої. Така зміна зумовлена тим, що олійні культури стають привабливішими для вирощування через розвинену внутрішню переробку, меншу фізичну врожайність порівняно із зерновими культурами, вищу ціну та відповідно меншу частку витрат на логістику при їх експорті. Ключовими сільськогосподарськими культурами для вирощування в аграрних підприємствах України у 2022 р. лишаються соняшник – 27,7 % посівної площі, пшениця озима – 24,2 %, кукурудза на зерно – 20,9 %, соя – 8,5 %, ріпак озимий – 7,1 % та ячмінь (озимий і ярий) – 5,3 %, що становлять 93,7 % посівної площі підприємств. Факторний аналіз валових зборів основних сільськогосподарських культур свідчить про те, що зменшення посівної площі є ключовим чинником скорочення обсягів виробництва продукції рослинництва у 2022 р. порівняно з 2021 р., тобто переважає вплив саме екстенсивного чинника виробництва. Наукова новизна. З’ясовано, що інноваційне управління землекористуванням аграрного підприємства представвляє собою систему взаємопов’язних динамічних складників та інноваційних процесів, що є взаємодоповнюючими, які під впливом суб’єктивних та об’єктивних умов мають забезпечувати підвищення віддачі земельних ресурсів і розширене відтворення ресурсу. Інноваційне управління землекористуванням містить такі складники: стратегічне планування та проактивна позиція на ринку; технологічне переоснащення виробництва; підвищення кваліфікації персоналу; мотивація інноваційної праці на всіх рівнях управління; інвестиції в збільшення родючості; екологічна свідомість. При цьому всі складники управління земельними ресурсами потребують постійного моніторингу для гнучкого й оперативного коригування управлінських дій і прийняття обґрунтованих рішень. Результатом інноваційного управління є системні інноваційні зміни на всіх етапах і рівнях господарювання аграрних підприємств. Практична цінність. На базі проведеного дослідження запропоновано аграрним підприємствам змінювати традиційну схему управління землекористуванням на інноваційне управління. При впровадженні інноваційного управління землекористуванням слід ураховувати тренди інноваційного розвитку сільського господарства, що забезпечують реалізацію земельного потенціалу та підвищення ефективності землекористування для аграрних підприємств України, а також сприяють підвищенню конкурентоспроможності сільського господарства.