Фармакотерапевтичне Порівняння Блокаторів Β-Адренорецепторів (Бісопрололу, Карведилолу, Небівололу): Фокус На Сучасні Дані Доказової Медицини

Abstract

Анотація. Активне застосування блокаторів β-адренорецепторів у лікуванні пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями робить актуальним питання вибору оптимального препарату. Мета цього огляду полягає в порівнянні механізму дії, фармакологічних властивостей та сучасних даних доказової медицини щодо здатності бісопрололу, карведилолу та небівололу впливати на показники летальності. Проведений аналіз зазначених показників двох β 1 -селективних (бісопролол, небіволол) та одного кардіонеселективного блокатора β-адренорецепторів (карведилол) свідчить на користь оригінального бісопрололу. Завдяки особливостям механізму дії та фармакологічним характеристикам бісопролол має високу афінність до серцевих β 1 -адренорецепторів, позбавлений ефекту метаболізму першого проходження через печінку, йому притаманні висока біодоступність (яка не залежить від особливостей та швидкості метаболізму) та рівномірно розподілений між печінкою та нирками кліренс, тривалий період напіввиведення; бісопролол не впливає на опір дихальних шляхів, вуглеводний та ліпідний обмін, еректильну функцію. Усе це не чинить значного негативного впливу на гладкі м'язи бронхів, забезпечує передбачуваний ефект бісопрололу щодо частоти серцевих скорочень, артеріального тиску та надає цілодобовий антиішемічний та антигіпертензивний захист. Бісопролол можна призначати один раз на добу, рекомендувати хворим з коморбідною хронічною обструктивною патологією легень, цукровим діабетом, дисліпідеміями, ожирінням та чоловікам молодого віку. Головним аргументом на користь бісопрололу є його здатність вірогідно покращувати виживання хворих на артеріальну гіпертензію, стенокардію порівняно з іншими блокаторами β-адренорецепторів.