Характеристика Типів Бурових Розчинів Та Їх Дія На Рослини

Abstract

Охарактеризовано проблему забруднення довкілля буровими розчинами, що використовуються у процесі експлуатації нафто-газових свердловин. Висвітлено біологічні та технічні методи збереження чистоти довкілля у процесі нафтовидобутку та запобігання потрапляння забруднювачів у довкілля. Проаналізовано вплив токсичних сполук бурового розчину на функціонування біотичного і абіотичного блоків екосистеми. Описано склад та типи бурових розчинів, наведено їх класифікацію за рівнем екологічної небезпеки. Найбільшим токсичним впливом на екосистеми володіє полімер-калієвий буровий розчин, а глинистий тип бурового розчину відзначається найменш несприятливою дією на довкілля. Одними із найбільш небезпечних компонентів бурових розчинів є солі натрію, кальцію і хлориди, які спричиняють засолення едафотопів. Засолення ґрунтів порушує водний режим рослин, що призводить до появи некрозів вегетативних органів, посилення транспірації води, погіршення фотосинтетичних процесів, дихання, блокування утворення органічних сполук та передчасної загибелі фіто-організмів. Потрапляння у ґрунти гідроксидів кальцію і натрію, як компонентів бурових розчинів, зумовлює підвищення лужності ґрунтового розчину, що гальмує ріст та розвиток рослин. Встановлено широкі адаптаційні можливості деяких рослин в умовах впливу складових бурових розчинів. В умовах надмірного засолення едафотопів галофіти завдяки особливим метаболічним та структурним особливостям організації є добре пристосованими до стресових умов росту. Нафта, що входить до складу бурових розчинів у невеликих концентраціях, накопичуючись з плином часу у довкіллі, викликає деструктивні зміни у живих системах – блокування ферментативної активності у клітинах, сповільнення ростових процесів, перевагу катаболічних процесів над анаболічними. Для боротьби із забрудненням довкілля нафтопродуктами та буровими розчинами під час експлуатації нафтових родовищ доцільно поєднувати технічні та біологічні методи. Дослідження ремедіаційних властивостей рослинних організмів в умовах нафтового забруднення є актуальним завданням сучасної практичної екології.