Як І Чому Рудольф Карнап Долав Метафізику?

Abstract

В статті представлено короткий нарис створення фундаментальної статті Рудольфа Карнапа «Подолання метафізики через логічний аналіз мови». Ми розглядаємо науковий шлях Рудольфа Карнапа, який разом зі спрямованістю Віденського гуртка, приводить до антиметафізичної настанови, що втілилася у «Логічній побудові світу» та «Науковому світорозумінні». Ми висвітлюємо культурно-історичні умови створення «Подолання метафізики через логічний аналіз мови», її наукові та філософські підгрунтя, аналізуємо вплив сучасників на розвиток відповідних ідей Карнапа. Далі ми здійснюємо детальний аналіз методу подолання метафізики, який представляє Карнап. Ми спробували відтворити рух карнапівських ідей у широкому філософському контексті за допомогою залучення його попередніх робіт та розвідок філософів, на яких він спирався. Ми прослідковуємо не лише філософську, але й культурну складову карнапівської спроби відкинути гайдеггерівську метафізику. Ми розширюємо контекст протиставлення традиційної метафізики і спроб її переосмислення, починаючи від Канта, який був останньою значною фігурою, спільної для аналітичної і континентальної філософії, і, водночас, провісником розходження їхніх шляхів. Ми стверджуємо, що філософи, в роботах яких ми зараз знаходимо витоки розділення аналітичної та континентальної традицій, в тому числі Гайдеггер і Карнап, мали спільне філософське тло, сформоване інтелектуальним простором Німеччини після Першої світової війни, який був зокрема заповнений неокантіанством Баденської школи, гусерлівською феноменологією та філософією життя Дільтея та Ніцше. Всі ці напрямки критикували традиційну метафізику і зробили внесок у оновлення методів філософствування. Підхід Карнапа до подолання метафізики виразив настанову цілої плеяди філософів, метою яких було створити наукову філософію. Незважаючи на подальші дискусії і навіть критику Карнапа його учнями, вплив його методологічної настанови на переосмислення метафізики незаперечний. Сучасна аналітична метафізика -- це повноправна методологічна послідовниця карнапівських методів – визначеності, редуктивності, експлікації, мета якої -- побудова категоріальних систем, які дозволяють найкраще описувати реальність з позиції, доцільної в певному дослідженні.