Інноваційна Політика України У Післявоєнний Період

Abstract

У роботі зазначено, що інноваційна політика України є основою перспективної економічної політики та найважливішим інструментом реалізації інвестиційного спрямування держави у повоєнний період. Визначено, що інноваційна політика держави у повоєнний період – це комплексна реалізація стратегічних пріоритетів інноваційного відновлення та розвитку економіки країни у секторах та регіонах, збалансованого з інтелектуальним потенціалом та виробничими ресурсами регіонів на базі знань та інновацій. Досліджено глобальний інноваційний індекс України за 2019-2022 рр., який довів, що інноваційний розвиток України у повоєнний період, сприяє форсуванню нових й креативних ідей, які матимуть вирішальне значення для забезпечення економічного зростання країни, відновлення інфраструктури та можуть бути конкурентоспроможними на світовому рівні. У роботі визначено мета державної інноваційної політики, цілі, напрями й зміст інвестиційної стратегії у повоєнний період. Визначено роль і цілі Національного фонду досліджень України відповідно до інноваційної політики у повоєнний період та його взаємодію з вищими навчальними закладами й ініціативними особами «з креативним мисленням» / новаторами. У роботі обґрунтовано, що у повоєнний період розвиток підприємницької діяльності у різних регіонах України буде нерівномірним, що сприяє створенню інноваційних кластерів, з урахуванням потенціалу регіону.

Оцінка Потенційних Можливостей Інноваційного Розвитку Національної Економіки На Регіональному Рівні З Використанням Засобів Штучного Інтелекту

“…Погоджуємося із твердженням Яцкевич І. В., що у повоєнний період розвиток підприємницької діяльності у різних регіонах України буде нерівномірним, що пов'язано з воєнними діями (наприклад, Буча, Ізюм, Ірпінь, Маріуполь, Миколаїв). Така нерівномірність сприяє створенню інноваційних кластерів, які є цілісною системою підприємств і організацій з виробництва й споживання готового інноваційного продукту, що включає в себе весь інноваційний ланцюжок від розвитку фундаментальної наукової ідеї до виробництва та дистрибуції готової продукції, а також систему тісних зв'язків між фірмами, їх постачальниками і клієнтами, інститутами знань, що сприяють появі інновацій [11]. Тому важливим є застосування кластерного підходу до формування регіональної інноваційної політики.…”