Історична Ретроспектива Формування Готовності Населення До Самозбереження В Системі Цивільного Захисту

Abstract

На підставі аналізу нормативно-правових та науково-педагогічних джерел вивчено історичну періодизацію і трансформацію питання готовності населення до самозбереження під час надзвичайних ситуацій та інших подій. Навчання та підготовка населення, а як результат, готовність населення до дій в кризових ситуаціях в різні роки здійснювалась в залежності від політичної та економічної ситуації в державі. Історичне формування цивільного захисту в України залежало від чинників та видів небезпек, які загрожували населенню.Вирішення проблеми самозбереження населення, зниження рівня захворювання, передчасної смертності населення працездатного віку є одним із найважливіших завдань не тільки у сфері охорони здоров'я, але й сфері захисту населення від небезпек різних видів, в тому числі і від наслідків надзвичайних ситуацій.Мета роботи є аналіз нормативних актів, теоретичних та прикладних досліджень щодо формування готовності населення до самозбереження в системі цивільного захисту в історичній ретроспективі.Наукова новизна теми, що розглядається, є готовність населення до самозбереження під час аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха враховуючи історичний аспект формування системи цивільного захисту на надзвичайні події, які відбуваються на території України.Методологія. Під час дослідження було застосовано різні методи, що сприяють усвідомленню та аналізу проблеми, зокрема: системно-історичний аналіз нормативно-правових документів для визначення тенденцій розвитку парадигми та організаційної структури цивільного захисту; порівняльно-зіставний – для вивчення поглядів різних науковців на порушену проблему; систематизація й узагальнення – для формулювання висновків.Висновки. Питання готовності населення до самозбереження в умовах загрози або виникнення надзвичайних ситуацій є надзвичайно актуальним, враховуючи, що на даний час Україна перебуває в умовах воєнного стану. Вивчення історичного розвитку та трансформації навчання, інструктування, роз’яснення основних заходів для збереження життя людини під час виникнення небезпеки, дозволить уникнути прогалин у даному напрямку та впровадити дійсно дієву систему самозбереження населення.