Ґендерні Особливості Управлінсько-Координаційного Компонента Культури Професійного Спілкування Державних Службовців

Abstract

Стаття присвячена проблемі ґендерних особливостей управлінсько-координаційного функціонального компонента культури професійного спілкування державних службовців України. В емпіричному дослідженні, яке проводилося у 2020 році, взяли участь 515 державних службовців із різною ґендерною ідентичністю. Дослідження проводилося за допомогою стандартизованої комплексної психодіагностичної методики «Культура професійного спілкування державних службовців». На основі результатів дослідження встановлено, що культура професійного спілкування державних службовців має суттєві ґендерні відмінності за такими показниками: серед державних службовців – чоловіків найбільш поширеною є авторитарна спрямованість у професійному спілкуванні, а серед державних службовців – жінок – діалогічний вид спрямованості; у більшості державних службовців – чоловіків психологічна грамотність у професійному спілкуванні характеризується середнім рівнем, а в державних службовців – жінок – високим рівнем; у державних службовців-чоловіків психологічна компетентність у професійному спілкуванні корелює з акмеологічними інваріантами професіоналізму у професійному спілкуванні, а в державних службовців – жінок – зі спрямованістю у професійному спілкуванні. Водночас культура професійного спілкування державних службовців – чоловіків та державних службовців – жінок не має відмінностей за такими показниками, як домінування середнього рівня спрямованості у професійному спілкуванні, середнього рівня психологічної компетентності у професійному спілкуванні та середнього рівня акмеологічних інваріантів професіоналізму у професійному спілкуванні, а також середнього рівня загальних показників за шкалою «Управлінсько-координаційний компонент культури професійного спілкування державних службовців».