Abstract. In recent decades, the world has faced a new environmental problem ‒ waste electrical and electronic equipment (WEEE). Timely prevention of the formation of WEEE, minimization of their volume, reuse, recycling and recovery of resources ‒ all these issues require urgent appropriate solutions. Aim. Determining the degree of hazard of waste galvanic elements (batteries) and assigning this waste to the category of hazardous or safe according to national norms and rules. Materials and Methods. Waste galvanic cells (batteries) were the object of research. The samples were dissolved in concentrated nitric acid. The solutions were diluted with distilled water, filtered, and then the content of heavy metals was determined according to DSTU ISO 11885:2005 "Water quality. 33 elements were determined by the method of atomic emission spectrometry with inductively coupled plasma" (ISO 11885:1996, IDT) and GOST 30178-96 "Raw materials and food products. Atomic absorption method for determination of toxic elements". Determination of elements was carried out on an optical emission spectrometer with an inductively coupled plasma "SHIMADZU ICPE-9820". Research results. It was established that the content of lead, cadmium, mercury in waste galvanic elements (batteries) does not exceed the established hygienic standards for the soil ("Hygienic regulations of the permissible content of chemical substances in the soil", Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 1595 dated 14.07.2020). Mercury: in 25 samples it was detected at a level that is lower than the sensitivity of the method, in two samples it is 2.25 times and 4.2 times less than the Limit Permissible Concentrations (LPC); in four ‒ 27-48.8 times less, in three ‒ 58-91 times less. The LPC of mercury in soil is 2.1 mg/kg. Cadmium: in 1 sample it was detected at a level that is lower than the sensitivity of the method, in 26 samples it is 2-7.5 times less than the LPC; in the 7th ‒ 9-30 times less. The LPC of cadmium in soil is 1.5 mg/kg. Lead: in 13 samples it was detected at a level that is lower than the sensitivity of the method, in 2 samples it was 3 times less than the LPC, in 6 samples it was 12-19.4 times less than the LPC, in 13 samples ‒ in 24-31 times less than LPC. Maximum permissible limit for lead in soil is 32 mg/kg. It was established that the examined waste samples of galvanic elements (batteries) can be classified as safe and processed and disposed of at the appropriate enterprise. Conclusions. The negative effect of WEEE components on the environment and, as a result, on human health is associated with the inevitable risk of their entering environmental objects due to improper handling of waste galvanic elements (batteries). In order to prevent and minimize the risk to the environment and the population, it is necessary to introduce selective sorting of WEEE components at the places of their generation or collection and sending them for processing, as well as to develop sanitary and epidemiological requirements for sorting processes and to carry out an examination of projects and installations for the utilization of such types of waste for compliance these requirements. Key Words: waste electrical and electronic equipment, waste batteries and accumulators, hazard assessment.

Solid solutions Bi2Te3-Sb2Te3 continue to be the subject of numerous and versatile experimental studies due to their practical importance for thermoelectric materials science. In this regard, the problem of studying the regularities of changes in the state of the electronic system of these semiconductors from composition and temperature remains urgent. This paper presents the results of studying the temperature dependences of the magnetic susceptibility of Bi2Te3-Sb2Te3 crystals containing 10, 25, 40, 50, 60 mol.% Sb2Te3. The correlation of the behavior of the temperature dependences of the magnetic susceptibility and electrical conductivity is analyzed. Keywords: magnetic susceptibility, diamagnetic susceptibility, temperature dependence of electrical conductivity.

ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України», м. Київ, Україна РезюмеЗміни в багатьох сферах господарської діяльності в Україні, впровадження новітніх технологій, поява нових об'єктів санітарно-епідеміологічного нагляду і підвищення рівня екологічної небезпеки, висувають нові завдання у сфері профілактичної медицини що, у свою чергу, потребує вдосконалення теоретичних знань і практичної підготовки фахівців. Мета роботи -проведення теоретичного обгрунтування нових підходів до післядипломної підготовки лікарів профілактичної (превентивної) медицини в Україні у зв'язку із трансформацією системи охорони здоров'я в систему громадського здоров'я України та впровадження нової моделі післядипломної освіти -системи безперервного професійного розвитку. Матеріали і методи. Нормативно-правові акти України у сфері медичної освіти і в сфері діяльності санітарно-епідеміологічної служби України. Теоретико-методологічну основу дослідження склали методи: бібліосемантичний, логіко-структурного підходу і контент-аналізу. Результати дослідження та їх обговорення. Розглянута система підготовки спеціалістів профілактичної медицини, що була створена за роки незалежності України відповідно до потреб системи Державної санітарно-епідеміологічної служби України. Проведено аналіз проблемних питань, що пов'язані з сучасною до-і післядипломною підготовкою лікарів профілактичної медицини в умовах нового законодавства в сфері освіти і науки в Україні. Висвітлені пріоритетні напрямки розвитку системи післядипломної підготовки фахівців з профілактичної медицини на основі моделі безперервної професійної освіти. Обґрунтовано новий погляд на спеціальність «токсикологія» як перспективну сферу науково-практичної діяльності і ключовий інструмент системи «громадського здоров'я». Запропонована модель системи підготовки лікаря-токсиколога за стандартами країн Європейського Союзу. Обґрунтована перспектива подальших досліджень в цьому напрямі. Висновки. Реформування системи охорони здоров'я України задля створення європейської системи «громадського здоров'я» вимагає докорінної зміни моделі до-і післядипломної підготовки лікарів профілактичної (превентивної) медицини, а саме створення нової професійної групи «громадське здоров'я», де одну з ключових позицій має отримати спеціальність «токсикологія».Ключові слова: профілактична медицина, токсикологія, післядипломна освіта, медична реформа.

Косюхно Сергій Вікторович, к. мед. н., завідувач відділу малоінвазивної хірургії, ORCID iD: 0000-0002-2950-9279. Потапов Олексій Андрійович, науковий співробітник відділу малоінвазивної хірургії; ORCID iD: 0000-0002-0791-7941. Калашніков Олександр Олександрович, к. мед. н., завідувач хірургічного відділення; ORCID iD: 0000-0002-8224-8039. Плегуца Олександр Іларійович, старший науковий співробітник відділу ендокринної та метаболічної хірургії; ORCID iD: 0000-0002-5695-6111. Щитов О.В., к. мед. н., старший науковий співробітник відділу малоінвазивної хірургії.

We summarized our experience in providing care to patients with closed craniocerebral trauma combined with closed skeletal bone injuries in a multidisciplinary city hospital. From 1975 till 1987 1051 patients with such trauma were treated at the neurosurgical department of the hospital, that was 6.3% of all the patients with craniocerebral injuries admitted to the hospital during the stated period. These included 78 (7.4%) children, 276 (26.3%) women and 697 (66.3%) men. There were 84% of the patients between the ages of 20 and 60. Road traffic injuries accounted for 54% of the causes of injury; alcohol intoxication accounted for 34.8% of the patients.