In 2020-2021, the digitalization of medical institutions and their management systems is one of them during the coronavirus pandemic. This research reveals that the healthcare system crisis due to the spread of the pandemic not only revealed weaknesses but was an engine for accelerating technological change even in the face of limited financial resources. In Germany, Italy and France the crisis provided: 1) the development of telemedicine and online tools (to assist departments of medical institutions and doctors, assess the health of patients, remotely provide recommendations for further action (doctor's appointment or testing), provide contact information for medical institutions), creating technologies for screening the spread of the virus in the country; 2) strengthening collaboration with international partner companies, non-profit organizations, and local healthcare departments to implement practical solutions to provide remote support based on telemedicine technologies needed by patients under the isolation; 3) the adoption of regulations for the development of digital infrastructure of hospitals in order to digitalize the organization of processes, documents and communication. The pandemic spread was the impetus for the introduction of technological solutions in other areas of medicine to meet the healthcare needs of diabetology, cardiology, oncology, neurology, and psychology.

The purpose of this article is to study the factors that have a direct impact on improving the quality of life through improving public administration in the field of health care. In the course of our research are considered the following aspects: significant economic and social aspects of the medical sphere that affect the quality of life; a list of public services that are of significant public interest and have the greatest impact on quality of life, methodological approaches to assessing the quality of life, the main problems and possible ways to improve public health policy to improve the quality of life. To achieve the objectives of the study, several statistical indicators were selected and a number of statistical methods of analysis were used: pairwise correlation, regression analysis, methods of comparison, synthesis and comparison. Statistical analysis was conducted according to the countries of the European continent, which belong to different social models. An economic-mathematical model of the dependence of the Quality of Life Index on the factors of public management of medical services has been built, which shows that the increase in the Quality of Life Index by 70.2% is due to the level of state funding, insurance and the number of hospital beds. One of the main conclusions is the fact that the Health Index, along with the Purchasing Power Index, have the greatest positive impact on the quality of life of the population. According to the results of the regression analysis, it was found that that the most statistically and practically significant factor of the linear dependence of the studied indicators of public health services management on the Quality of Life Index is public expenditures in the field of health care. In this context, public policy should be mainly aimed at addressing the problems of efficient allocation of resources and fragmentation of policies and strategies for the development of effective socio-economic systems for providing quality health services to ensure a high level of quality of life.

HEALTH SYSTEM REFORM IN UKRAINE: STRATEGIC ASPECTS У статті досліджено теоретичні аспекти реформування системи охорони здоров'я в Україні. Визначено основні нормативно правові документи, що прийняті за період незалежності Украї ни з метою вдосконалення та трансформації системи охорони здоров'я. Визначено чотири основні етапи реформування системи охорони здоров'я. Спроби реформування сфери охоро ни здоров'я в Україні робилися неодноразово протягом всієї історії незалежності України. Було проведено кілька пілотних проектів з впровадження того чи іншого напряму реформування си стеми охорони здоров'я. У різні роки вони проходили в Житомирській, Полтавській, Харківській областях, деякі з них мали позитивні результати. Основні причинами криються в непослідов ності проведення (кожна політична сила в Україні приходила до влади зі своєю стратегією ре формування). До 2011 року не було прийнято жодного законодавчого акту щодо забезпечення діяльності пілотних проектів, який би регламентував введення реформ. До 2015 року в Україні діяла радянська модель охорони здоров'я на основі фінансування кошторисів закладів охоро ни здоров'я та інфраструктури системи. З кінця 2014 року відбувається перехід до нової мо делі, що передбачає впровадження принципу "гроші йдуть за пацієнтом", державне солідарне медичне страхування, контрактну модель закупівлі медичних послуг, нові форми фінансуван ня, автономізацію медичних послуг. Реформування системи охорони здоров'я в Україні відбу вається шляхом регулювання галузі на чотирьох рівнях нормативно правового забезпечення: конституційний, загальний, спеціальний та концептуальний, що загалом визначає напрям трансформації та вектор розвитку галузі. Важливого значення набуває узгодженість змін на всіх рівнях. Реформування системи охорони здоров'я відбувається за такими основними на прямами: якість медичних послуг та якість медичного обслуговування; стандартизація медич ної допомоги, акредитація та ліцензування закладів охорони здоров'я; соціальне медичне стра хування; децентралізація та автономізація медичних закладів; фінансування медичних закладів; регулювання цін на лікарські засоби; профілактика, діагностика та лікування окремих видів зах ворювань. The article explores the theoretical aspects of health care reform in Ukraine. The basic legal documents adopted during the period of independence of Ukraine with the purpose of improvement and transformation of the health care system are identified. There are four main steps to reforming

No abstract

No abstract