Запорізький державний медичний університетРЕЗЮМЕ. Вступ. Дані численних досліджень вказують на зв'язок низького рівня тестостерону у чоловіків із окремими факторами ризику ССЗ (ожиріння, цукровий діабет 2 типу, метаболічний синдром тощо). Статистичні підходи передбачають розрахунок кардіоваскулярного ризику для загальної популяції, а використання їх для оцінки ризику у чоловіків із дефіцитом тестостерону в літературі не описане.Мета дослідження -на підставі порівняльного аналізу ряду шкал (Фремінгемська, SCORE та PROCAM) визначити найбільш валідну для оцінки серцево-судинного ризику у чоловіків із гіпертонічною хворобою на тлі андрогенного дефіциту.Матеріал і методи. Дослідження включало 50 пацієнтів чоловічої статі із встановленим діагнозом гіпертонічної хвороби ІІ стадії та 11 практично здорових осіб, що увійшли до контрольної групи. У всіх учасників дослідження, поряд із загальноклінічним обстеженням, визначали параметри ліпідного профілю та загальний тестостерон (ЗТ) сироватки крові, оцінювали серцево-судинний ризик за Фремінгемською шкалою (ФШ), шкалами SCORE та PROCAM. Залежно від рівня ЗТ обстежені були поділені на 2 групи: 1 група (n=27) -з дефіцитом ЗТ, 2 група (n=23) з нормальним рівнем ЗТ.Результати. При аналізі серцево-судинного ризику учасників дослідження встановлено, що за ФШ до групи високого ризику належали 55,6 % чоловіків 1 групи та 43,5 % осіб 2 групи, за шкалою PROCAM ризик вище 20 % мали 66,7 % та 39,1 % пацієнтів відповідно. Частка обстежених, що мали високий ризик за шкалою SCORE, склала 51,8 % серед чоловіків 1 групи та 39,1 % -2 групи. Значущих відмінностей між ризиком за ФШ та SCORE між групами 1 та 2 виявлено не було, тоді як різниця між вказаними групами була статистично вірогідною за шкалою PROCAM. Кореляційний аналіз продемонстрував тенденцію до негативного зворотного зв'язку між серцево-судинним ризиком та рівнем ЗТ, при цьому статистично значущою кореляція була лише між ЗТ та ризиком за шкалою PROCAM (р<0,05).Висновки. Використання шкали PROCAM є найбільш обґрунтованим для категоризації ризику у когорті чоловіків із гіпертонічною хворобою, асоційованою з андрогенним дефіцитом.КЛЮЧОВІ СЛОВА: гіпертензія; тестостерон; холестерин.Вступ. Провідне місце у структурі причин за-гальної смертності залишається за серцево-су-динними захворюваннями (ССЗ), що складають більше 50 % усіх смертей у багатьох країнах з се-реднім рівнем доходу та менше 30 % у розвине-них державах із високим рівнем доходу в Західній Європі. Аналіз показників смертності від ІХС, стан дартизованих за віком, демонструє значні відмінності між країнами з високим і середнім рівнями доходу. Поширеність ССЗ в Україні зали-шається високою та складає більше 500 на 100 000 населення серед жінок та більше 800 на 100 000 серед чоловіків [1].У розвитку та прогресуванні ССЗ значна роль належить факторам ризику. Численні індивіду-альні характеристики сприяють розвитку ССЗ, включаючи стать, вік, концентрацію ліпідів у кро-ві, підвищений артеріальний тиск, порушення то-лерантності до глюкози, ожиріння, куріння тощо. Серед причин смер...