Дитячий церебральний параліч (ДЦП) залишається однією з найактуальніших проблем неврології дитячого віку та причин інвалідності дітей [3, 5,13]. Останніми роками частота ДЦП не має тенденції до зниження внаслідок дії таких чинників, як удосконалення методів виходжування й зниження смертності недоношених дітей та новонароджених з екстремально низькою масою тіла [3,11]. Цей термін об'єднує групу синдромів, Îãëÿä ë³òåðàòóðè / Review of Literature ® що виникли внаслідок порушення розвитку або ушкодження центральної нервової системи [13]. За даними різних джерел, частота ДЦП становить від 1,5 до 2,6 випадку на 1000 дитячого населення [13], за даними американських авторів, частота ДЦП у США коливається в межах 2-2,5 випадку на 1000 дітей [35]. Серед дітей, уперше визнаних інвалідами, 57 % становлять діти з ДЦП [1, 2, 14]. Також відомо, що в патогенезі ДЦП ключову роль УДК 616.831-009.11-053.2:616.1/.6.