Київський національний університет імені Тараса Шевченка ГНОСЕОЛОГОЧНИЙ РАКУРС ПРЕДСТАВЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ СИТУАЦІЇ В НЕОБРЯДОВІЙ ЛІРО-ЕПІЧНІЙ ПІСЕННОСТІ У статті проаналізовано формати представлення фольклорної комунікативної події у їхньому гносеологічному вимірі, зокрема, мовленнєві акти поради та подяки на прикладі балад, співанок-хронік, козацьких, повстанських пісень. Задля з'ясування сутнісних характеристик та ролі імперативних конструкцій у процесах текстотворення наведено паралелі з обрядового фольклору, зокрема, весільних пісень. У пропонованій праці дослідження риторичних імперативів пов'язано з виокремленням їхньої прагматики в системі реалізації магістральних функцій фольклорного твору. Автором акцентовано, що іллокутивна сутність мовленнєвого акту подяки полягає в спонуканні до виконання певної дії, зокрема, фізичного, мовного чи ментального характеру. Інтенція мовця може бути пов'язана з бажанням змінити ситуацію на ту, яка, з його точки зору, є більш доречною, вирізняється актуалізацією ролі ініціатора мовлення в житті адресата. Синтез траєкторій комунікативного акту розкриває сутність некатегоричного характеру поради, яка первинно стосувалася конкретного суб'єкта, а також суб'єктивний підхід у моделюванні запропонованого шляху вирішення ситуації, зміни стану тощо. Серед риторичних імперативів, які представлені в текстах необрядового ліро-епічного фольклору, виокремлюється також мовленнєвий акт подяки. Іллокутивна сила цієї стилістичної одиниці оприявнюється на основі факторів розгортання сюжету, рефлексивності, філософії діалогізму, способів подання певної фольклорної події. У ході дослідження з'ясовано, що емфатичні форми висловлювання подяки актуалізуються в системі домінантних риторичних імперативів традиційного тексту, коли виокремлюється пріоритетність тієї чи іншої фольклорної події, відбувається реалізація чогось очікуваного, надзвичайно важливого в житті героїв, багатогранно розкривається сутність феномену переживання.
