Вступ. Станом на сьогодні пожежно-рятувальні формування ДСНС України, виконуючи завдання за призначенням в непридатному для дихання середовищі, а саме: під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та інших не кваліфікованих надзвичайний подій, застосовують апарати на стисненому повітрі (далі – АСП).Мета та задачі дослідження. Метою роботи є зменшення часу організації та залучення ланок газодимозахисної служби до виконання дій за призначенням. Для досягнення поставленої мети було: проаналізовано кількість АСП вітчизняного та закордонного виробництва, якими оснащені оперативні розрахунки підрозділів ДСНС України, проаналізовано порядок виконання оперативної перевірки та перевірки № 1 АСП, що може впливати на оперативність дій ланок ГДЗС під час ліквідації НС, проведено експериментальні дослідження з визначення часу проведення оперативної перевірки використовуючи альтернативну методику проведення перевірки та сучасного пожежно-технічного оснащення.Методи. В роботі використано аналіз статистичних даних та передовий досвід країн Європейського союзу. Аналітичні висновки та аналіз дали підставу для проведення експериментальних досліджень для підтвердження правильності отриманих аналітичних висновків.Результати. За результатами аналізу статистичних показників було визначено, що загальна кількість АСП закордонного виробництва станом на 2021 рік становить 88% від загальної кількості АСП, якими оснащені оперативні розрахунки підрозділів ДСНС України. Встановлено, що тактико-технічні показники та інструкції заводів-виробників дають змогу здійснити зміни алгоритму проведення оперативної перевірки порівняно з методиками перевірок, які проводять сьогодні в підрозділах ДСНС України. Експериментально визначено, що альтернативний порядок проведення оперативної перевірки дає змогу значно зменшити час організації роботи ланок ГДЗС та її вихід на оперативну позицію.Висновки. Проведені аналітичні та експериментальні дослідження дали змогу здійснити розробку методики проведення оперативної перевірки, яка є логічно правильною та послідовною у випадку використання сучасних закордонних АСП. Експериментальні дослідження та запропонований порядок дій під час проведення оперативної перевірки АСП показали можливість зменшення часу залучення ланок ГДЗС до виконання дій за призначенням на 60 % порівняно з існуючими методиками та технічними засобами.

Мета роботи. Метою роботи є дослідження процесу охолодження сферичної конструкції «куля всередині багатошарової сферичної оболонки».Методи дослідження. У роботі використано ідею граничного переходу, яка реалізується через постановку допоміжної задачі про визначення розподілу нестаціонарного температурного поля у багатошаровій порожнистій сферичній конструкції з «вилученою» кулею достатньо малого радіуса. Умова симетрії замінюється на нульову крайову умову другого роду. Реалізація розв’язку допоміжної задачі проводиться шляхом застосування методу редукції із використанням концепції квазіпохідних із застосуванням модифікованого методу власних функцій. Для знаходження остаточного розв’язку задачі вихідної задачі радіус вилученої кулі спрямовується до нуля.Результати. Запропонована робота присвячена застосуванню прямого методу до дослідження процесів охолодження в системі сферичних тіл – «куля всередині багатошарової оболонки». Припускається що між шарами існує ідеальний тепловий контакт. У початковий момент часу зовнішня поверхня такої системи охолоджується до деякої постійної температури, яка є сталою протягом всього процесі охолодження. Охолодження проходить рівномірно, так що ізотерми всередині цієї конструкції являють собою концентричні сфери, тобто задача є симетричною і в такій постановці розв’язана вперше. Для розв’язування такої задачі паралельно ставиться допоміжна задача про визначення розподілу нестаціонарного температурного поля у багатошаровій порожнистій сферичній конструкції з «вилученою» кулею достатньо малого радіуса. При цьому умова симетрії вихідної задачі замінюється умовою другого роду на внутрішній поверхні цієї конструкції.Для знаходження розв’язку вихідної задачі використано ідею граничного переходу шляхом прямування радіуса вилученої кулі до нуля. Встановлено, що при такому підході всі власні функції відповідної задачі на власні значення не мають особливостей в нулі, а це означає, що й розв’язки вихідної задачі є обмеженими у всій конструкції. Для ілюстрації запропонованого методу розв’язано модельний приклад про знаходження розподілу температурного поля у кулі в тришаровій оболонці з різними теплофізичними характеристиками матеріалів. Результати обчислень графіка зміни температури залежно від часу та просторової координати.Зауважимо, що при цьому заміна крайової умови першого роду на будь яку іншу крайову умову (наприклад, третього роду) не впливає на схему розв’язування аналогічно поставлених задач.

Постановка проблеми. В сучасному суспільстві без електроенергії не може обійтися жоден громадянин. Електроприлади значно поліпшують і полегшують наше життя, але попри всі позитивні сторони електроенергії є один аспект, який негативно впливає на життєдіяльність людей – це її небезпека. Аналіз стану електротехнічних пристроїв показав, що найбільш пожежонебезпечними з них вважаються електричні кабелі, проводи та шнури, які, маючи значне горюче навантаження, підтримують горіння та сприяють поширенню вогню на значну відстань. Найбільшою причиною загоряння кабельної продукції є короткі замикання та перевантаження електромережі. Перевантаження мережі прискорює процес старіння ізоляції. Інтенсивність нагрівання залежить від величини та часу дії електричного струму на провідник і площі його поперечного перерізу. Підвищення температури значно скорочує термін експлуатації провідників. Старіння ізоляції супроводжується зміною її захисних та механічних якостей. Вона стає крихкою, здатною ламатися та тріскатися, що може призвести до її пробою та короткого замикання. У зв’язку з цим, головним завданням є проведення профілактичних заходів, що забезпечують нормальну експлуатацію мережі, починаючи вже з її проектування, монтажу і експлуатації.Мета та задачі досліджень. Мета роботи полягає у визначенні ефективності протипожежного захисту кабельної продукції на основі аналізу чинників пожежної небезпеки під час експлуатації побутових електричних мереж. Для досягнення зазначеної мети необхідно було оцінити вплив аварійних режимів роботи на пожежну безпеку кабельної продукції для підвищення її вогнестійкості та безпеки використання в електричних мережах.Методи дослідження. Для досягнення мети та реалізації поставлених задач застосовано аналітичний метод. Проаналізовано методи оцінювання чинників пожежної небезпеки під час експлуатації побутових електричних мереж.Результати дослідження. У статті висвітлені проблеми пожежної небезпеки електромереж та профілактичної заходи щодо їх безпечної експлуатації. Аналіз ситуації з пожежами показав, що найбільш пожежонебезпечними виявились електричні вироби, які широко використовуються населенням і є практично у кожному домі. Вкрай пожежонебезпечними частинами цих електротехнічних виробів вважаються електричні кабелі, проводи та шнури. Високий рівень пожежної небезпеки електричних кабелів обумовлений тим, що вони, маючи значне горюче навантаження та протяжність, можуть не лише підтримувати горіння, але й сприяти поширенню вогню на значну відстань від місця виникнення пожежі, а продукти їх горіння через високу токсичність та корозійну активність вкрай небезпечні для здоров’я людей та матеріальних цінностей. Правильний вибір площі поперечного перерізу провідника, марки, виду і способу прокладання електропроводки дають можливість забезпечити пожежну безпеку при експлуатації електромереж. Для моделювання виникнення кабельних пожеж у підземних тунелях, сховищах та підвальних приміщеннях, які становлять велику пожежну загрозу для людей, створене програмне забезпечення FDS, яке аналізує зміну температурного поля коридору та температуру стелі в підземних об’єктах при зміні потужності пожежі кабельних проходок.Результати досліджень вогнезахисних властивостей ПВХ оболонки старих і нових кабелів за допомогою експериментів TG, FTIR та MCC показали, що оболонка старого кабелю горить сильніше, ніж оболонка нового. При цьому газоподібні продукти піролізу кабелю токсичні і становлять небезпеку для персоналу та навколишнього середовища.Розглянуто основні пожежні характеристики (час до займання, пік швидкості тепловиділення та час до піку швидкості тепловиділення), які кількісно оцінюють вплив різних умов на властивості кабелю. Проаналізовано дослідження впливу оболонки кабелю на затримку настання основного піку швидкості виділення тепла, що відповідає розкладу негорючої ізоляції.Висновки. Проаналізовані результати досліджень вогнезахисних властивостей оболонок кабелів показали, що оболонка старого кабелю піролізується і горить сильніше і повніше, ніж оболонка нового. Газоподібні продукти піролізу кабелів мають певну токсичність та корозійність, а тому мають певні ризики для безпеки персоналу та навколишнього середовища. Розглянуто основні пожежні характеристики (час до займання, пік швидкості тепловиділення та час до піку швидкості тепловиділення), які кількісно оцінюють вплив різних умов на властивості кабелю. Проаналізовано дослідження впливу оболонки кабелю на затримку настання основного піку швидкості виділення тепла, що відповідає розкладу негорючої ізоляції. На основі аналізу результатів досліджень встановлено, що для запобігання швидкому розповсюдженню вогню від джерела загоряння найкраще використовувати розроблені нові типи нанометрового вогнезахисного покриття та проміжної захисної коробки кабелю.