ВступПатологія серця та судин є важливою про-блемою сьогодення через велику розповсюдженість, неухильну тенденцію до прогресування, ранній роз-виток ускладнень [1]. Одним із важливих факторів ризику серцево-судинної патології є стать [2]. Пока-зано, що серед хворих на атеросклероз та ішемічну хворобу серця переважають особи чоловічої статі. В одному з популяційних досліджень встановлено, що у віці 30-39 років атеросклероз коронарних артерій виявлений у 5 % чоловіків і у 0,5 % жінок, у віці 40-49 років частота атеросклерозу у чоловіків втри-чі вища, ніж у жінок, у віці 50-59 років у чоловіків удвічі вища, після 70 років гендерна відмінність в частоті атеросклерозу та ІХС нівелюється [3]. Про-блеми гендерної кардіології є досить актуальними, адже як причини виникнення, так і фактори ризику стать-асоційованої патології серця та судин здебіль-шого залишаються невідомими, що в першу чергу пов'язано з недостатньою вивченістю молекулярних механізмів розвитку гендер-асоційованої патології серцево-судинної системи. Обґрунтування дослідженняДослідження біохімічних механізмів, інтегро-ваних у формування гендер-асоційованої кардіова-скулярної патології, дозволять ідентифікувати нові молекулярні мішені, впливаючи на які можна під-вищити ефективність лікування серцево-судинних захворювань у осіб різної статі.Останнім часом з'ясувалось, що важливу роль в регуляції судинного тонусу та скоротливості мі-окарду відіграє біологічно-активний метаболіт сір-ковмісних амінокислот гідроген сульфід (H 2 S) [4]. Вказані ефекти H 2 S реалізуються переважно через активацію К АТФ каналів, стабілізацію мембран клі-тин, активацію антиоксидантного потенціалу серця та судин. Зауважимо, глибинні молекулярні механіз-ми біологічної дії H 2 S щодо серцево-судинної систе-ми залишаються невивченими. Невідома також роль H 2 S в розвитку гендерасоційованої патології серця та судин. Раніше показано, що рівень H 2 S в серці до певної міри регулюється статевими гормонами [5,6]. Виявилось, що дефіцит тестостерону супро-воджується зростанням в міокарді рівня H 2 S, тоді як нестача естрадіолу викликає протилежні зміни. На сьогодні залишається недослідженим причетність H 2 S до формування статевих особливостей про-ан-тиоксидантних систем в міокарді у щурів різної статі та з різним рівнем в організмі статевих гормонів. Мета дослідженняДослідження впливу різної насиченості орга-нізму самців та самок щурів статевими гормонами на показники стану про-антиоксидантної системи в серці та оцінка їх зв'язку з рівнем H 2 S в міокарді. Матеріали та методи дослідженняДосліди проведені на 60 білих лаборатор-них щурах обох статей масою 220-280 г. Тварини перебували в умовах науково-дослідної клініки Вінницького національного медичного універси-тету ім. М. І. Пирогова, при температурі 18-21 ºС, вологості повітря 50-60 %, з природнім світловим режимом день/ніч, воду і корм отримували ad libitum. Тварин годували напівсинтетичною кро-хмально-казеїновою дієтою із збалансованим вміс-том всіх макро-та мікронутрієнтів. Дослідження проведено за загальними етичними принципами експерим...

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, УкраїнаЗалишаються невизначеними статеві особливості функціонування системи цистатіонін-γ-ліаза/гідроген сульфід у серці та її зв'язок із вмістом ДНК в ядрах клітин міокарда залежно від рівня статевих гормонів.Мета роботи -оцінити вплив різного рівня статевих гормонів на фрагментацію ДНК, показники клітинного циклу, екс-пресію цистатіонін-γ-ліази та вміст гідроген сульфіду (H 2 S) у серці в самців, самок щурів.Матеріали та методи. Досліди здійснили на 40 білих лабораторних щурах обох статей. Дефіцит статевих гормонів в організмі щурів створювали за допомогою кастрації (оваріектомія та тестектомія відповідно самкам і самцям щурів) хірур-гічним методом. Уміст естрадіолу та тестостерону у плазмі крові тварин визначали імуноферментним методом. Рівень ДНК в ядрах клітин міокарда досліджували методом проточної ДНК-цитометрії. Експресію гена цистатіонін-γ-ліази визначали методом полімеразно-ланцюгової реакції в режимі «реального часу» (Real-time PCR). Вміст H 2 S у серці оцінювали спектрофотометричним методом. Результати статистично опрацювали за допомогою стандартних методів із застосуванням пакета прикладних програм MS Excel і Statistica SPSS 10.0 for Windows.Результати. Виявилось, що в самців щурів експресія цистатіонін-γ-ліази та вміст H 2 S у міокарді вірогідно менші відповідно на 46,9 та 16,1 % (р < 0,05), ніж у самок. Поряд з цим у самців більша активність апоптозу, проліферації та поліплоїди-зації порівняно з самками. Гонадектомія самців зменшує експресію цистатіонін-γ-ліази (на 47,0 %, р < 0,05), вміст H 2 S у міокарді (на 22,2 %, р < 0,05), активність апоптозу, проліферації та поліплоїдизації в серці, тоді як кастрація самок викликала протилежні зміни щодо контролю. Гонадектомія тварин змінює вектор статевих відмінностей досліджуваних показників: у кастрованих самців експресія цистатіонін-γ-ліази, вміст H 2 S у міокарді вірогідно більші, тоді як активність апоптозу, проліферації та поліплоїдизації менші, ніж у відповідної групи самок.Висновки. Система цистатіонін-γ-ліаза/H 2 S у міокарді -важлива молекулярна мішень, через яку реалізується різно-спрямований вплив статевих гормонів на вміст ДНК в ядрах клітин міокарда щурів.Влияние половых гормонов на содержание ДНК и экспрессию цистатионин-γ-лиазы в миокарде крыс А. В. Мельник, Н. В. Заичко, И. Л. Черешнюк, А. А. Ходаковский, О. А. Гайдук Остаются неопределенными половые особенности функционирования системы цистатионин-γ-лиаза/гидроген сульфид в сердце и ее связь с содержанием ДНК в ядрах клеток миокарда в зависимости от уровня половых гормонов.Цель работы -оценить влияние различного уровня половых гормонов на фрагментацию ДНК, показатели клеточного цикла, экспрессию цистатионин-γ-лиазы и содержание гидроген сульфида (H 2 S) в сердце у самцов и самок крыс.Материалы и методы. Опыты проведены на 40 белых лабораторных крысах обоего пола. Дефицит половых гормонов в организме крыс создавали с помощью кастрации (овариэктомия и тестэктомия соответственно самкам и самцам крыс) хи-рургическим методом. С...

No abstract

No abstract

In in vitro experiments, we showed that hydrogen sulfide used in concentrations from 10 -6 to 10 -3 M caused dose-dependent relaxation of circular preparations of the aorta and mesenterial and renal arteries. With increase in the H 2 S concentration to 10 -2 M, we observed intensification of the relaxing effect only with respect to preparations of mesenterial and renal arteries. Vasorelaxation of walls of the aorta and mesenterial and renal arteries induced by applications of cysteine (10 -6 to 10 -2 М) was completely inhibited in the presence of propargylglycine. Homocysteine used in relatively high concentrations (10 -4 to 10 -2 М) caused a decrease in the endothelium-dependent vasorelaxation induced by acetylcholine. The renal and mesenterial arteries demonstrated the maximum sensitivity to homocysteine, while the minimum sensitivity was demonstrated by the aorta. Pre-incubation of the vessels together with L-NAME and indomethacin decreased the vasorelaxing action of hydrogen sulfide, while pre-incubation of the studied vessels with sodium nitroprusside intensified such action.