особливостей кровопостачання сідничого нерва проведено на 47 препаратах плодів людини 6-10 місяців. З'ясовано, що у плодів людини супутня артерія сідничого нерва, що є гілкою сідничного відділу нижньої сідничної артерії, як правило, розміщується на задній або задньоприсередній поверхні нерва, кровопостачаючи його. В поодиноких випадках спостерігається тенденція переходу супутньої артерії сідничого нерва на його бічну поверхню. У всіх досліджених плодів супутня вена сідничого нерва є притокою нижньої сідничної вени. Сідничний відділ нижньої сідничної артерії, а в одиничних спостереженнях і супутня артерія сідничого нерва, беруть участь у кровопостачанні великого і середнього сідничних, грушоподібного і близнюкових м'язів, квадратного м'яза стегна, півперетинчастого і півсухожилкового м'язів, довгої головки двоголового м'яза стегна. Ключові слова: супутня артерія сідничого нерва, нижня сіднична артерія, сідничий нерв, плід, топографія.

La variabilité anatomique des branches artérielles iliaque et fémorale chez les foetus humains Introduction. L'anatomie des régions fémorale et iliaque antérieure est caractérisée par un âge considérable et une variabilité individuelle des muscles et des nerfs vasculaires, ce qui est une cause assez fréquente de complications lors des interventions chirurgicales. Le but de l'étude. Déterminer l'âge et la variabilité anatomique individuelle des branches pariétales de l'artère iliaque interne et des branches des artères iliaque et fémorale externes au cours de la période foetale de l'ontogenèse humaine. Matériaux et méthodes. 80 préparations de foetus âgés de 4 à 10 mois et d'une longueur pariéto-coccylique (LPC) de 81,0 à 375,0 mm ont été étudiées sans signes externes d'anomalies anatomiques ou de développement. Résultats. Les branches de l'artère lombaire sont anastomosées avec une artère de flexion profonde de l'os iliaque et une artère verrouillable; les artères sacrales latèrales sont anastomosées avec des branches de l'artère sacrale interne. Les branches des artères sacrées

No abstract

No abstract

Резюме. У роботі висвітлена раціональність алгоритму методів морфологічного дослідження топографоанатомічних взаємовідношень складових структур сідничної ділянки в перинатальному періоді онтогенезу людини. Послідовність і адекватність поєднання класичних і сучасних методів морфологічного дослідження: антропометрії, ін'єкції судин, рентгенографії, макромікроскопії, виготовлення гістотопографічних зрізів, морфометрії, тривимірного комп'ютерного реконструювання і статистичної обробки цифрових даних забезпечує високу репрезентативність отриманих результатів щодо типової і варіантної анатомії м'язів, фасціально-клітковинних просторів і судинно-нервових утворень сідничної ділянки у плодів і новонароджених людини. Ключові слова:сіднична ділянка, методи, онтогенез, людина.