Вступ. Харчуванню військовослужбовців приділяється значна увага, оскільки воно на пряму впливає на фізичний та психологічний стан, і як наслідок на виконання бойового завдання. Встановлено, що досліджень з вивчення особливостей харчування військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України проводилося мало. Разом з тим, навчально-бойова підготовка цього виду Збройних Сил України супроводжується значними фізичними та психоемоційними навантаженнями, що підвищує вимоги до раціону харчування та актуалізує дане дослідження. Мета. Здійснити гігієнічну оцінку нутрієнтного складу фактичного середньодобового раціону харчування військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Матеріали і методи. Проведено розрахунки енергетичної та харчової цінності фактичного добового раціону харчування військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України за тижневими розкладками продуктів військових частин з використанням таблиць хімічного складу продуктів харчування. Результати. Встановлено, що співвідношення білків, жирів і вуглеводів у фактичному раціоні за масою складало 1:1,04:3,8 і не відповідало фізіологічній нормі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров’я України для працівників 5 групи фізичної активності (особливо важкої фізичної праці). При середньодобовій масі білка у фактичному раціоні 140±4,0 г, мав місце неоптимальний вміст ессенціальних амінокислот в ньому. Жирова квота у середньодобовому раціоні складала 146,6±5,7 г, задовольняючи на 95% встановлені вищезгаданим наказом норми (154 г). Вміст вуглеводів становив 525±12,3 г, що на 10,4% нижче нормованого наказом значення (586 г). Аналіз вітамінного та мікроелементного складу фактичного раціону засвідчив про недостатність вітамінів С та РР, а також зменшену кількість мікроелементів – Са (кальцію) на 27% та J (йоду) на 80%, що може мати негативні наслідки для організму військовослужбовців. Висновки. Середньодобова калорійність фактичного раціону харчування військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України становить 3977 ккал та не відповідає нормам фізіологічних потреб наказу Міністерства охорони здоров’я України - 4100 ккал. Встановлена білкова квота фактичного раціону незбалансована за рахунок недостатньої кількості тваринних білків - 44 %, при рекомендованих 50%. Виявлено незбалансованість жирних кислот за рахунок зниження поліненасичених жирних кислот, що забезпечують 5,1% енергетичної цінності добового раціону та вдвічі нижче рекомендованих наказом Міністерства охорони здоров’я України. Забезпеченість фактичного добового раціону військовослужбовців вітаміном С становить 71%, а вітаміном РР 91% відповідно до добових потреб згідно наказу Міністерства охорони здоров’я України. Встановлена знижена кількість в раціоні Са (кальцію) на 27% та J (йоду) на 80% відповідно до рекомендацій.

Вступ. Збільшення кількості постраждалих військовослужбовців ЗС України після вторгнення російської армії, визначає на сьогодні додаткові завдання та вимоги до медичної служби ЗС України щодо здійснення не лише лікувальних, а й реабілітаційних заходів. Завчасна підготовка та удосконалення системи реабілітаційної допомоги можливе за завчасного визначення прогностичної потреби в реабілітаційних заходах. Наявні джерела літератури засвідчують, що оцінити прогностичну потребу у медичній реабілітації можливо здійснити на основі аналізу структури бойових ушкоджень. Мета. Провести аналіз структури бойових поранень і травм військовослужбовців ЗС України з наступним визначення прогностичної потреби їх медичної реабілітації. Матеріали та методи. Оцінка структури бойових санітарних втрат військовослужбовців ЗС України в антитерористичній операції (операції Об’єднаних сил) (АТО (ООС), що потребували реабілітаційної допомоги проведена на основі даних: щоквартальних звітів закладів охорони здоров’я Міністерства оборони України з приводу кодифікації бойових уражень, небойових травм та захворювань у ЗС України за 2017-2021 рр.; списків осіб, що отримали поранення під час участі в АТО (ООС) за період 2014-2021 рр. і потребували протезування. Результати. Встановлено, що за період 2017-2021 рр. усереднена частка осіб з бойовими механічними ушкодженнями, які потребували розширеного обсягу реабілітаційної допомоги, становила 16,69 %. Найбільша частка ушкоджень, що потребували розширеного обсягу реабілітаційної допомоги з приводу ушкоджень кістково-м’язової системи, у загальній структурі бойових механічних ушкоджень за період 2017-2021 рр. припадала на ушкодження нижніх кінцівок (6,59 % – 11,24 %). За період 2014-2021рр 66,10 % від загальної кількості військовослужбовців з інвалідністю (учасники антитерористичної операції (операції Об’єднаних сил)) становили ампутації однієї нижньої кінцівки, середній вік цих осіб складав 33,26±0,64 роки. Вторгнення російських військ на територію України супроводжується інтенсивним веденням бойових дій з великою кількістю постраждалих. Було встановлено, що домінуюче місце у постраждалих займають поранення кінцівок та кісток тазу – 66 (43,7%); грудної клітки – 31 (20,5%); голови та шиї – 27 (17,9%); живота та органів малого тазу – 19 (12,6%); обличчя – 8 (5,3%). Ураження однієї анатомічної ділянки мало місце у 60,7%, ураження двох та більше анатомічних ділянок – у 39,3%. Висновки. Найбільш вдалими прогностичними показникам щодо визначення потреби у проведенні медичної реабілітації із загальної структури бойових ушкоджень є ампутації, спинно-мозкові та черепно-мозкові травми. З усіх осіб, що потребували медичної реабілітації найбільш поширеними видами ушкоджень у ході воєнних конфліктів, за даними джерел літератури і на основі аналізу структури травм і поранень військовослужбовців-учасників АТО (ООС) є травми кінцівок. Аналіз структури бойової травми військовослужбовців під час вторгнення росії показують, що найбільша кількість осіб мали травми кінцівок та тазу – 43,7%, відповідно до цього показника, найбільший обсяг реабілітаційних заходів будуть потребувати саме військовослужбовців з вказаними ушкодженнями. Варто, враховувати, що деякі особи з ушкодженнями периферичних нервів, переломами чи іншими видами бойових травм можуть бути як переоцінені, так і недооцінені щодо потреб в медичній реабілітації, а тому вказаний показник є прогностичним.

Вступ. Стан здоров’я військовослужбовців є одним з вагомих чинників боєздатності військ. Важливими для оцінки стану здоров’я організованих колективів, в тому числі і військових, вважаються показники захворюваності. Аналіз захворюваності особового складу Сил спеціальних операцій Збройних Сил України та розробка на його основі дієвих профілактичних заходів (в тому числі забезпечення їх раціонального харчування) для зміцнення здоров’я та попередження розвитку патологічних станів є досить актуальним, оскільки дозволяє більш ефективно планувати та організовувати медичну допомогу військовослужбовцям. Мета. Визначити особливості стану здоров’я військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, які необхідно враховувати при корегуванні норм їх харчування. Матеріали та методи. Використані дані медичних звітів військових частин за формою 2/мед за 2020-2021 рр., що були отримані від Командування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, а також загальні медичні звіти за формою 2/мед Сил спеціальних операцій та Збройних Сил України за 2020-2021 рр., надані Командуванням Медичних сил Збройних Сил України. Результати. Встановлено, що узагальнені показники захворюваності серед офіцерського складу ССО у 2020-2021 роках на: хвороби органів дихання (719,53‰ та 660,36‰), гостру респіраторну хворобу COVID-19 (135,3‰ та 135,69‰), хвороби кістково-м’язової системи (168,46‰ та 179,28‰) перевищували відповідні узагальнені показники за ЗС України. Узагальнені показники захворюваності серед військовослужбовців військової служби за контрактом ССО у 2020-2021 роках на: хвороби органів дихання (798,14‰ та 790,07‰) та хвороби кістково-м’язової системи (247,39‰ та 241,28‰) перевищували відповідні узагальнені показники за ЗС України.  Зафіксовані підвищені рівні травматизму, в першу чергу серед офіцерів, є ще однією особливістю проходження військової служби у ССО. При цьому результати аналізу середньодобового раціону харчування  військовослужбовців військової служби за контрактом ССО ЗС України засвідчили про недостатній вміст в ньому вітамінів С (на 29%) та РР (на 9%) , а також зменшену кількість Са (кальцію) (на 27%) та J (йоду) (на 80%), що може мати негативні наслідки для здоров’я військовослужбовців. Висновки. Особливостями структури загальної захворюваності військовослужбовців досліджених військових частин ССО можна зазначити захворюваність з приводу хвороб органів дихання та хвороб кістково-м’язової системи, яка у 2020-2021 рр. перевищували узагальнені дані за Збройні Сили України. Також однією з характерних рис проходження військової служби у Силах спеціальних операцій є підвищені (в порівнянні з узагальненими даними за Збройні Сили України) рівні травматизму. При цьому в структурі травматизму серед військовослужбовців виявилася більша частка травм, пов’язаних з навчально-бойовою підготовкою. Отримані результати досліджень можуть стати підставою для корекції раціону харчування особового складу ССО ЗС України з метою оптимізації вмісту вітамінів та мінеральних речовин, що сприятиме зменшенню ризику розвитку захворювань, характерних для цієї категорії військовослужбовців.