Objective: To evaluate the recurrence rate of the operatively treated sphenoid wing meningiomas (SWMs) in relation to other factors and role of PTBE in recurrence as a prognostic factors in a series of 67 patients. Materials and methods: The magnetic resonance imaging (MRI), and pathology data for 67 patients with SWM, who underwent surgery at Uzhhorod Regional Neurosurgical Center between 2007 and 2021 were examined. The recurrence rate and role of PTBE in recurrence in relation to: gender, age, extend of resection, histopathology, tumor volume, location and time of recurrence were evaluated. Follow-up period ranged from 6 to 168 months (median, 87 months) after surgical resection. Results: In our study, the mean age of patients is 47 years, ranged (20-74), at the average (53.5). Male 16 (23.9%), female 51 (76.1%). Mean tumor volume was (32.8cm3), ranged 4.2cm3-143.7cm3. Edema Index (EI) 1; 27 (40.3%) absent edema, and (EI) >1; in 40 (59.7%) present edema. Recurrence rate was 11 (16.4%) patients, 8 (20.0%) patients with PTBE, as compared to 3 (11.1%) patients without PTBE, (p=0,50). Female (8 patients, 15.7%), male (3 patients, 18.7%). The mean age of recurrence was 50.9 years, ranged (21-75), at the average 52.0 years. The mean age in female was 50.8 years, in male 51.0. Bivariate analysis of simultaneous effect of gender and age on SWM recurrence with logistic regression yield both main effect and interaction effect (β gender=M=7.56±6.44, P=0.24; β age=-0.034±0.031, p=0.28; β interaction term=-0.13±0.12, p=0.26). Out of 11 recurrence cases, (2 cases, 9.5%) with small tumour volume, (5 cases, 15.6%) with medium, (3 cases, 33.3%) with large, and (one case, 20.0%) with giant tumour volume. The effect of tumour volume on recurrence rate is insignificant, χ2=2.42, p=0.49.Location of SWM; the recurrence was in (6 cases, 25.0%) of CM location, (2 cases, 25.0%) of SOM and (3 cases, 11.5%) in lateral SWM, (p=0.19). Pathological grade, in the low grade (Gr.I) 7 recurrence cases (13.0%), as compared to 4cases (44.4%) in atypical Gr II, (p=0.01). Simpson grade, the recurrence rate was; 0% in Gr. I; 13.9% in Gr. II; 20.0% in Gr.III; and 33.3% in Gr. IV and 3 cases had died in the early post op (p<0.05). Conclusion: The factors which had a strong impact on the recurrence rate in our study,; i) pathological grade (Gr. II, atypical type) p=0.01 and ii) Simpson grade (extend of tumor resection, p<0.05), while, PTBE (P=0.50), tumor volume (χ2=2.42, p=0.49) and location (χ2=3.37, p=0.19), are weak and non strong factors for recurrence. However, time of recurrence is shorter in patients with PTBE (W=20.5, p=0.092). WHO Gr. II (Spearman’s p=-0.86, p=0.00063) and negligible for Simpson grade (Spearman’s=-0.15, p=0.66).

Актуальність. Піковий вік розвитку пілоцитарної астроцитоми (ПА), різновиду доброякісної пухлини мозочка, припадає на вік від 10 до 20 років. Пухлина, відома як пілоцитарна астроцитома в дорослих, зустрічається надзвичайно рідко. Отже, дуже мало відомо про характеристики цих пухлин. Матеріали та методи. Ми ретроспективно проаналізували дані пацієнтів віком від 18 років із патологічно підтвердженою пілоцитарною астроцитомою, які перенесли операцію з видалення пухлини між січнем 2010 року й січнем 2020 року та перебували під наглядом до січня 2022 року. Результати. Хоча спочатку 32 випадки були позначені як ПА, у дослідження включили лише 4 пацієнтів (2 чоловіки і 2 жінки) з пілоцитарною астроцитомою, яким у середньому було 26,75 року. Середній вік чоловіків на момент встановлення діагнозу дорівнював 28 рокам, смертності чи рецидивів у цій групі не зафіксовано. Середній вік пацієнток на момент встановлення діагнозу був 25 років. Після закінчення періоду спостереження одна жінка була живою. Причина смерті другої пацієнтки не пов’язана з пухлиною. Середній термін спостереження за жінками становив 36 місяців, а середня загальна виживаність — 42 місяці. Висновки. Пілоцитарна астроцитома в дорослих розвивається інакше, ніж у дітей. Показано, що обсяг хірургічної резекції та розташування пухлини впливають на прогноз. Якщо можливо, тотальна резекція має бути основним типом лікування. Спостерігаються хороші показники виживаності та нечасті рецидиви.

No abstract

Introduction: The peak age for the development of pilocytic astrocytoma (PA), a type of benign cerebellar tumor, is between 10 and 20 years. Adult PA is extremely rare, and consequently, very little is understood about its characteristics. Methods: We retrospectively reviewed the records of patients older than 18 years with pathologically proven PA who had surgery to remove the tumor between January 2010 and January 2020 and were followed until January 2022. Results: Although 32 cases were initially flagged as PA, we included 4 patients (2 male and 2 female) with adult PA. The average age of a male patient at diagnosis was 26.75 years old, and there was no mortality or recurrence. The mean age of female patients at diagnosis was 25 years old. One female was still living after the follow-up period ended. The cause of death in one female patient was unrelated to tumor. Women had a median follow-up of 36 months, and their mean overall survival was 42 months. Conclusion: PA in adults acts differently than in children. The extent of surgical resection and the location of the tumor influenced the prognosis. When possible, total resection should be the primary treatment, as it promotes good survival rates and low recurrence risk.

Менінгіоми є найбільш поширеними негліальними внутрішньочерепними пухлинами в дорослих, на частку яких припадає 14–19 % від усіх первинних внутрішньочерепних пухлин і які найчастіше зустрічаються в жінок. Вони є найбільш поширеними пухлинами крила клиноподібної кістки, становлять 15–20 % від усіх внутрішньочерепних менінгіом, являють собою третю за поширеністю групу внутрішньочерепних менінгіом. Більшість менінгіом крила клиноподібної кістки відносно легко видалити; однак іноді вони становлять труднощі у зв’язку з їх проникненням в кавернозний синус, кістку і, особливо, через їхній тісний зв’язок з магістральними артеріями і черепно-мозковими нервами. У цих випадках повне висічення надзвичайно утруднене, що призводить до високої захворюваності та високої частоти повторного зростання або рецидиву [1–4]. У цій статті ми розглядаємо сучасні концепції діагностики, лікування та подальшого спостереження з урахуванням прийняття клінічних рішень, що ґрунтуються на даних мультимодальної візуалізації та молекулярної біології.