As more and more adults in Ukraine and other countries continue to study throughout their lives and may acquire more than one qualification, the average age of students of higher education institutions is increasing, and therefore the foreign language learning at university should be organised in the same way as with working adults. In this regard, it is important to understand that a modern student is an adult learner who has a number of characteristic features that distinguish him/her from a child as a learner and thus should be considered in the learning process. In our article, based on the practical experience of English language teachers of the

The paper deals with the case study, focused on exploring certain problems in intercultural communication of Ukrainian and Chinese students in the academic environment of Sumy National Agrarian University. The participants of the ethnographic-linguistic stage of the experiment learned, interpreted and compared the phraseological funds of the Chinese, Ukrainian and English languages, displaying the conceptual sphere “Agriculture”, in order to find out similarities and divarications in the outlook of people, engaged in agricultural production, as well as the perception of agricultural sphere in these cultural-ethnic communities. The qualitative stage of the experiment was conducted to discover the stereotypes about the representatives of other nations, which the informants had. It was revealed that learning idioms and participation in the experiment helped students overcome the stereotypes and improve the intercultural interaction amid academic groups. It was concluded that the students, who learned the target language idioms, belonging to the conceptual sphere “Agriculture”, gained knowledge of the geographical and economic conditions, moral values and traditions of the target language native speakers, became aware of the analogies in their own background. Thus, the participants realised that they could eliminate obstacles that impeded intercultural communication by mastering culturally marked target language material concerning the sphere of their future professional activity.

No abstract

No abstract

Стаття описує результати кількісного аналізу відкритих освітніх ресурсів у галузі інформаційних технологій. Дослідження ґрунтується на вивченні вмісту десяти платформ, що надають доступ до відкритих ОР. Проведено аналіз та узагальнення інтернет-джерел для визначення популярності освітніх платформ та ресурсів на них. Здійснено кількісний аналіз даних для визначення відносної частки курсів галузі ІТ за різними параметрами: відносна частка курсів галузі ІТ загалом і на кожній платформі зокрема, мова викладання, кількісний вміст за тематичними напрямами. Кількісний аналіз проведено для окремих платформ, де передбачено доступ до відкритих освітніх ресурсів: Coursera, Edx, Udemy, MIT OpenCourseWare, OpenLearn, Intuit, Prometheus, UoPeople, OpenLearningInitiative, Відкритий Університет Майдану (ВУМ). Коротко описані вказані платформи та загальна характеристика їх вмісту. За аналізом назв курсів та анотацій до них визначено 10 узагальнених тематичних напрямів, які пропонуються платформами для галузі ІТ: програмування та розробка програмного забезпечення; алгоритми та структури даних; комп’ютерна безпека та мережі; комп’ютерна графіка, дизайн та візуалізація даних; Веб-дизайн та інтернет-технології; СКБД та SQL; штучний інтелект та робототехніка; блокчейн і криптографія; операційні системи. Доведено популярність курсів з програмування та розробки програмного забезпечення та курсів з комп’ютерної графіки, дизайну й візуалізації даних. Надано загальну характеристику українським платформам Prometheus і ВУМ. Сформульовано висновок про перспективність їх розвитку. Серед відомих освітніх платформ найбільш заповненими різними курсами є закордонні Coursera, EdX, MIT OpenCourseWare, OpenLean та Intuit. Очевидними є лідерські позиції ресурсу Udemy щодо кількості курсів загалом – 82943 та кількості курсів з галузі ІТ – 35727. Надано пропозиції щодо вдосконалення професійної підготовки фахівців ІТ-галузі: організацію самостійної роботи, проходження відкритих ОР як курсів підвищення кваліфікації, поширення авторських методик при розробці власних курсів та просуванні їх на відкриті платформи.