The article deals with the problem of qualitative training of a future specialist under the reforming of the educational process content. The peculiarities of the diagnostics process of level of motivation formation to professional communication are considered. It is identified that the preparation of the future specialist of pedagogical education to professional activity is the process of formation of a complex of motives, knowledge, skills and abilities, personal qualities, which give him a real opportunity of professional and personal development, detecting his creative activity; movement from the standpoint of imitation (reproductive level) to the position of the creator of his professional life, himself as a creative person (creative level), co-creator of the educational process (level of creative collaboration). The importance of the formation of motivation for the professional development of the future specialist has been clarified. The authors examine the diagnostics of initial level of formation of motivation to professional communication as the important factor of future specialists' creativity formation. The authors describe in details the experimental work, which is based on priority principles of targeting performance and voluntariness. The essence of the components in the formation of creative activity of future pedagogues has been revealed. It has been concluded that the developed model of motivation of future pedagogues contributes to the increase of the level of formation of readiness to professional communication.

This article deals with the objective and tasks of preschool children's labour education. The psychological and pedagogical literature is analyzed, the urgency of this problem in modern research is determined. The essence of the concept of "labour activity" is characterized and both the process and the result of activity are defined. The main directions of labour education of preschool children are determined, namely: family and domestic labour activity, labour education in preschool educational institutions and participation in systematic productive labour activity. It was established that the basic tasks of labour education of preschool children, experts include: the formation of motivation; formation of a system of knowledge necessary for employment, choice of profession; formation of experience of socially useful production activity; ability to use theoretical knowledge in practice, ability to create; fostering interest in the work of adults, caring for its results, respect for the working man, as work is a type of activity aimed at creating socially significant results; formation of work skills; education of the child's personality in the process of his labour activity. The role of the family in the process of forming a positive attitude of the child to work was considered: formation of knowledge about the sphere of activity of parents, ability to observe how adults work and together with them perform basic labour actions (clean the premises, cook, work in kindergarten); to cultivate self-confidence and a desire to work; providing the child with tools that meet its strengths and capabilities; accompanying the work process with an optimistic, joyful mood. It was found that the labour education of preschool children is to form the child's personality through a positive attitude to work, the development of his desire to learn, become independent, skillful, able to cope with obstacles and provide help and support to others if necessary.

кандидат педагогічних наук, доцент комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради пров. Руставелі, 7, м. Харків ЗАКОНОМІРНОСТІ І ПРИНЦИПИ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ТІЛЕСНО-ЦІННІСНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ У ВЗАЄМОДІЇ З ФІЗИЧНИМ, МОРАЛЬНИМ ТА ЕСТЕТИЧНИМ ВИХОВАННЯМ Викладено та проаналізовано ключові закономірності і принципи соціокультурної концепції тілесно-ціннісного виховання дітей дошкільного віку у взаємодії із фізичним, моральним та естетичним вихованням. Наведено думки вчених, які займалися вирішенням цієї проблеми. Доведено, що розкриття теоретико-методологічних засад зазначеної концепції потребує передусім з'ясування теоретичних основ закономірностей і принципів системи тілесно-ціннісного виховання дошкільників. Вказано, що реалізація принципів системи тілесно-ціннісного виховання дітей дошкільного віку у взаємодії із фізичним, моральним та естетичним вихованням дає позитивні результати лише тоді, коли їх застосовують у гармонійному поєднанні, що сприятиме зростанню свідомої, патріотично налаштованої, духовно розвиненої особистості дитини. Проведений розгляд означеного питання став підставою для визначення критеріїв становлення ціннісного ставлення дитини до власної тілесності. Ключові слова: дошкільний вік, заклади дошкільної освіти, соціокультурна концепція, закономірності, принципи, тілесно-ціннісне виховання. АЛЛА ЧАГОВЕЦ кандидат педагогических наук, доцент Коммунальное заведение «Харьковская гуманитарно-педагогическая академия» Харьковского областного сонета пер. Руставели, 7, г. Харьков ДОШКІЛЬНА ТА ПОЧАТКОВА ОСВІТА Наукові записки. Серія: педагогіка. -2018. -№ 1. 28 взаимодействии с физическим, моральным и эстетичным воспитанием, что будет способствовать росту сознательной, патриотически настроенной, духовно развитой личности ребёнка. Проведённое детальное рассмотрение представленной темы стало основанием для определения критериев становления ценностного отношения ребёнка к собственной телесности.

У статті здійснено історіографічний дискурс проблеми взаємодії учителів із батьками молодших школярів. Важливість проблеми взаємодії учителів із батьками молодших школярів окреслена в працях класиків педагогічної думки, визначена сучасними науковцями, педагогами-практиками, нормативно-правовою базою та вимогами суспільства, що й підкреслює її актуальність. Сім’я та школа – два суспільних інститути, на яких покладено обов’язок виховувати особистість. Визнаючи школу провідною ланкою у розвитку особистості, треба зазначити, що без співпраці з сім’єю, ефективність цього процесу буде низькою. Визначено, що школа ХХІ століття – це відкрита виховна система, орієнтована на модернізацію і урізноманітнення сімейно-шкільної взаємодії. Щоб забезпечити системність і послідовність процесу формування педагогічної культури батьків важливо уже з першого року навчання і виховання дітей у школі зробити батьків співучасниками педагогічного процесу, на це орієнтована Нова українська школа (НУШ). З’ясовано, що в сучасному суспільстві посилюється увага до проблеми взаємодії сім’ї і школи, учені розробляють і реалізують комплексні цільові програми задля підвищення значущості її впливу на виховання дітей, що стимулює потребу молодих батьків бути активними учасниками педагогічного процесу в закладі загальної середньої освіти, особливо в початковій школі. Результати аналізу психолого-педагогічної та наукової літератури засвідчують, що взаємодія учителів та батьків молодших школярів, їх об’єднані зусилля та співпраця сприяють забезпеченню всебічного та гармонійного розвитку особистості.

У статті досліджено концептуальні засади педагогіки партнерства та обґрунтовано важливість взаємодії учителя із сім’єю молодшого школяра. Визначено, що для сучасного суспільства принципово важлива орієнтація партнерської діяльності вчителя, адже процес взаємодії із сім’єю є активним та успішним за умови, якщо батьки відчувають глибоку зацікавленість у вихованні дитини, якщо вони – партнери. З’ясовано, що педагогіка партнерства визначає істинно демократичний спосіб співпраці педагога, дитини та родини, який не відкидає різниці в їхньому життєвому досвіді, знаннях, але передбачає безумовну рівність у праві на повагу, довіру, доброзичливе ставлення і взаємну вимогливість.