No abstract

Purpose-The purpose of this case study is to examine a new entrepreneurial business in Kiev, Ukraine. The focus is the difference between employees' espoused values and their deep beliefs, which leads to conflict among and within employees. Design/methodology/approach-A theory is proposed about the interaction of espoused values, theory-in-use and cultural beliefs. Observation and interviews with staff demonstrated that there was great effort to live out the new espoused values, and also that cultural beliefs hindered this effort. Findings-The proposed theory was supported. The role of the leader in modeling the espoused values was seen to be important for the employees' ability to live up to the new espoused values, and deserves further research. Research limitations/implications-Limitations include: replication of the study is needed before findings can safely be generalized. The capital city effect means the findings may apply to organizations in Kiev and not other Ukrainian cities. Practical implications-The implication of the study is that employees' theories-in-use may undermine change, even when employees affirm the change, and the modeling of the leader might be essential in order for employees to change their theories-in-use. This may apply in organizations beyond Ukraine. Originality/value-Understanding the impact of theory-in-use shaped by Ukrainian culture might be valuable for non-Ukrainians doing business in Ukraine.

оСНовНі поЛоЖеННя СоЦіАЛЬНо-еКоНоМіЧНого піДхоДУ До УпРАвЛіННя піДпРиЄМСТвАМи Метою статті є висвітлення сучасних концептуальних проблем здійснення управління на рівні окремих економічних суб'єктів (підприємств) в Україні та розробка плану вивчення світового досвіду здійснення консалтингу в галузі управління підприємствами із застосуванням соціальноекономічного підходу до управління. Традиційні методи управління підприємствами (менеджменту), їх фінансами, які були розроблені світовою наукою та практикою для бізнесу, дуже часто виявляються непридатними, а наявна на підприємствах система обліку і контролю не дає змоги повною мірою усунути спротив персоналу щодо будь-яких організаційних змін. Традиційні підходи до менеджменту підприємств також є здебільшого фрагментарними і базуються на фінансових даних без достатньої уваги до залучених осіб. При цьому звичні фінансові показники, які застосовують у бізнесі (наприклад рентабельність, ліквідність, фінансова стійкість), мають лише обмежене практичне застосування. У статті розглянуто поняття прихованих витрат і їхні види і категорії, а також поняття організаційних дисфункцій. Показано, що найефективнішим способом змінити підприємство є вивчення минулих подій із метою виявлення дисфункцій і розрахунку прихованих витрат, що допомагає керівникам з'ясувати основні причини дисфункцій. Зниження прихованих витрат дає змогу підприємством вивільняти ресурси, які можуть бути інвестовані в розвиток людського потенціалу та організаційної ефективності. Розвиток людського потенціалу є не лише етичним і корисним для працівників, а і єдиним економічно вигідним способом підтримувати організаційний розвиток і добробут. Ключові слова: соціально-економічний підхід до управління, філософія та методологія покращення бізнесу, приховані втрати, організаційні дисфункції.

No abstract

No abstract