It has been reported that exotropia was seen in 16.9-23% of patients with strabismus. Exophoria and exotropia may be caused by congenital or acquired anomalies in orbital structure, ocular structure, or extraocular muscle attachment and/or location. Planning conservative treatment or time and amount of surgery for patients with exotropia will require advances in diagnostic techniques for the ocular motor and sensory system. Purpose: To determine the features of the state of accommodation and state of fusion in patients with constant and intermittent exotropia. Material and Methods: Fifty nine patients with exotropia (age, 10 to 21 years) were under surveillance. Of these, 33 (group 1) had constant exotropia and 26 (group 2), intermittent exotropia. The near point of convergence, the accommodative convergence-accommodation (AC/A) ratio and phoria and near and distance and fusion were assessed. Patients underwent a routine eye examination. In addition, the near point of convergence was determined by the proximeter, the AC/A ratio was measured by the heterophoria method, and fusional reserves were measured using the synoptophore method. Results: High AC/A ratios were more common in constant exotropia than in intermittent exotropia (53.5% versus 38%, respectively), likely due to a low accommodative convergence. The AC/A ratio was found to be statistically significantly correlated with the angle of deviation at distance in group 1 (r=0.71), angle of deviation at distance in group 2 (r=0.65), and angle of deviation at near in group 1 (r=-0.61) (p < 0.05). The interaction of accommodation and convergence was impaired since the AC/A ratio in both groups was greater than a norm value of 3-5 diopters per prism diopter. This should be taken into consideration when prescribing optical correction and orthoptic treatment for exotropia.

Вступ. Екзотропія – це порушення положення очей, яке характеризується відхиленням ока або очей назовні внаслідок вроджених або набутих аномалій у будові орбіт та очних яблук, аномалій прикріплення чи розташування очних м’язів. Для консервативної терапії екзотропії використовуються такі методи, як «надмінусові» лінзи, терапія з призмами, оклюзійна терапія, хірургія екстраокулярних м’язів та ортоптична терапія зору. Мета. Оцінити ефективність консервативного лікування екзотропії залежно від стану зорових та бінокулярних функцій до лікування. Матеріал і методи. Під наглядом знаходився 51 пацієнт з екзотропією віком від 10 до 21 року. З них постійну форму екзотропії мали 24 (47,05%) пацієнти, періодичну – 27 (52,95%). Кут екзотропії не перевищував 15°, в середньому – 11,8°±3,12° по Гіршбергу. Всім хворим було проведене загальноприйняте офтальмологічне обстеження, а також визначена найближча точка конвергенції, співвідношення акомодаційної конвергенції до акомодації (АК/А), фузійні резерви та бінокулярний зір для далекої та близької відстаней, стан стереозору. Лікувальні процедури включали оптичну корекцію, плеоптику та пряму оклюзію ведучого ока за наявності амбліопії, ортоптодиплоптичне лікування спрямоване на відновлення та укріплення бінокулярних функцій. Результати. Після лікування кут косоокості для далекої та близької відстані значно зменшився у групі з постійною екзотропією (р = 0,0001 та р = 0,0065 відповідно) та у групі з періодичною косоокістю для далекої відстані (р = 0,0001), але несуттєво для близької відстані. Бінокулярний зір відновився в обох групах: при постійній формі екзотропії у 38% та періодичній – у 70% випадках. Показники конвергенції та АК/А не зазнали суттєвих змін, хоча й наблизились до нормальних величин. Фузійні резерви значно збільшились в обох групах екзотропії. Стереозір відновився за тестом Ланга для близької відстані, але для далекої відстані у групі з періодичною косоокістю наявність стереозору відзначена лише у 65% випадків (р = 0,01). Після лікування ортотропія була досягнута у 62,7% дітей з кутом девіації менше ніж 12,0 призмальних (пр.) дптр (6°). Кут девіації понад 12,0 пр. дптр залишався у 37,3% хворих, яким згодом було виконане хірургічне втручання. Виявлено 4 основних показники, стан яких визначає сприятливість результатів консервативного лікування – найближчі точки конвергенції, фузія на синоптофорі, АК/А, стереопоріг за тестом Ланга II. Але у 37,3% хворих згодом було виконане хірургічне втручання.

PurposeTo determine the effect of the initial stereovision on the outcome of intermittent exotropia surgical treatment.Methods20 patients with intermittent exotropia aged 10–21 years with visual acuity with correction 0.88 ± 0.29 who received surgical treatment were observed. Angle of deviation before surgery was 6–25 degrees, in average 15.7 ± 1.3 deg. for fare distance and near in average of 8.2 ± 2.18 deg, vertical component 0–3 degrees was observed in 65% of patients who underwent surgical treatment in accordance with generally accepted surgery tactic ‐ recessions and resections of extraocular muscles (Avetisov E. S.,1977, Von Noorden, E. Campos, 2002). Before and after treatment conventional ophthalmic examination and stereoacuity were determined using the Test Lung 2 in all patients.ResultsAs a result of treatment the angle of exotropia decreased in all patients and was in average 3.9 ± 1.9 deg for distance and 3.5 ± 1.4 deg for near, binocular vision was restored in 70% (14) of patients. Before treatment, only in 25% (5) of patients showed stereoacuity for near (200–600 arc sec) and 75% (11) did not show stereovision. After treatment, the stereoacuity for near increased and was detected in 65% of cases (13), compared to 5 that were before treatment (χ2 = 6.4, p = 0.01). Alignment of eyes and best stereoacuity (200–400 arc sec) was found after treatment and appeared in individuals who showed stereoacuity for near 200 arc sec before surgery and the nearest point of convergence less than 6 cm.ConclusionsPreliminary data suggest that in patients with intermittent form of exophoria good stereoacuity for near is a favorable factor for the prediction of treatment. In patients with orthotropic position of eyes stereoacuity after surgical treatment increased in 65% of cases.

No abstract