ристику синтаксонів усіх рангів, екотопічну приналежність досліджених фітоценозів на території острова Джарилгач та перелік діагностичних видів, отриманих у результаті аналізу геоботанічних описів за допомогою алгоритму Modified TWINSPAN. Наведено фітоценотичні таблиці з геоботанічними описами. Вказано коди та назви біотопів за додатком І Оселищної директиви (у рамках природоохоронної мережі NATURA 2000) та резолюції 4 Бернської конвенції (у рамках природоохоронної Смарагдової мережі), флористичний склад та екологічні умови яких співпадає з досліджуваними ценозами. Здійснено співставлення синтаксонів за еколого-флористичною класифікацією із формаціями та асоціаціями «Зеленої книги України». Окремо вказано ценозоутворюючі види, які уключені до «Червоної книги України». Висвітлено проблематику розуміння самостійності класу Festucetea vaginatae та перспективи подальших досліджень псамофітної рослинності, зокрема у Північному Причорномор'ї. Ключові слова: еколого-флористична класифікація, національний природний парк «Джарилгацький», псамофітна рослинність, Festucetea vaginatae Вступ. Національний природний парк «Джарилгацький» розташований на півдні України у Скадовському районі Херсонської області. У межі парку входить острів Джарилгач та материкові ділянки. Площа острова -5065 га (Шапошникова, 2017). Детального вивчення псамофітної рослинності острова Джарилгач на великому фітоценотичному матеріалі раніше не проводилося. Окремі дані, що стосуються рослинності пісків острова можна знайти в працях Н.О. Десятової-Шостенко і Д.В. Дубини із співавторами (Десятова-Шостенко, 1936; Дубина та ін.; 2004; Дубина, & Дзюба, 2005). Слід відмітити, що псамофітна рослинність у межах НПП трапляється тільки на острові Джарилгач, а материкові ділянки переважно зайняті рудеральною та галофітною рослинністю. Метою роботи є представлення даних геоботанічних досліджень псамофітної рослинності, зокрема нових синтаксонів, які вказують на регіональні особливості та специфічні умови формування рослинності на території острова Джарилгач. Матеріали та методи. Основою досліджень є 127 оригінальних геоботанічних описів, здійснених автором упродовж 2017 року, а також чотири описи, люб'язно надані Д.В. Дубиною. Дослідження здійснювалися на ділянках різної площі (5-25 м²) у фізіономічних межах фітоценозів. Для оброблення описів було використано кластерний аналіз за допомогою програми JUІCE 7.0.102 (Tichy, 2002) та інтегрованого до неї алгоритму Modified TWINSPAN (Roleček et al., 2009). Для виявлення діагностичних видів використано показник вірності (коефіцієнт phi) і вилучено несуттєві значення вірності на основі тесту точності Фішера. Поріг вірності для виділення діагностичних видів становить не менше 25%, для високодіагностичних -50%. Результати та обговорення. За результатами аналізу геоботанічних описів наводимо класифікаційну схему псамофітної рослинності НПП «Джарилгацький»: Cl. Festucetea vaginatae Soó ex Vičherek 1972 34

Data about the syntaxonomy of plant communities with significant presence of two locally rare in Ukraine halophilous species Frankenia pulverulenta L. and Camphorosma annua Pall. are presented. Communities with Frankenia pulverulenta in Ukraine were discovered by authors for the first time in Northern Black Sea Region (Skadovsk district of Kherson oblast) and in Kerch Azov Sea Region (Lenine district of the Crimea). Based on the cluster analysis of these communities in Juice software using Modified TWINSPAN algorithm these relevés were identified as new syntaxon Puccinelio fominii-Frankenietum pulverulentae Davydova & Davydov ass. nova. The latter belongs to the new for Ukraine high rank syntaxathe alliance Frankenion pulverulentae Rivas-Martínez ex Castroviejo & Porta 1976, the order Frankenietalia pulverulentae Rivas-Martínez ex Castroviejo & Porta 1976 and the class Saginetea maritimae Westhoff & al. 1962. All these syntaxa of ephemeric halo-subnitrophilous vegetation on saline badlands were known from Atlantic and Western Meditterranean only. Frankenia pulverulenta was previously treatened in Ukraine as attendant species in communities of other halophilous vegetation classes (Therosalicornietea Tüxen in Tüxen & Oberdorfer 1958, Kalidetea foliati Mirkin & al. ex Rukhlenko 2012 and Festuco-Puccinellietea Soó ex Vicherek 1973). Results of the comparative analysis of the vegetation dominated by Camphorosma annua are available too. These communities formed two clusters which are treated as two different syntaxa based on their features of specific composition and environmental peculiarities. The first syntaxon is known in Ukraine as Camphorosmo annuae-Puccinellietum distantis Shelyag-Sosonko & Solomakha 1987 but it is quite similar to Camphorosmetum annuae Soó 1934 distributed in Central Europe. The latter name has priority by the date of publication so it is to be used for Ukrainian communities. The second syntaxon was described as new association Puccinellio giganteae-Camphorosmetum annuae Davydov ass. nova. Both associations with Camphorosma annua belongs to the order Puccinellietalia Soó 1947 from the class Festuco-Puccinellietea but two different alliances: Puccinellion limosae Soó 1934 (Camphorosmetum annuae) and Puccinellion giganteae Golub & Solomakha ex Dubyna & Neuhäuslová 2000 (Puccinellio giganteae-Camphorosmetum annuae). Nomenclatural citations, types and diagnostic species have been presented for all syntaxa.

Between 2015 and 2020 a study was conducted on the diversity of ruderal vegetation of the Stellarietea mediae class on the territory of Ukraine. It was discovered that this class consists of 48 associations from 12 alliances and 5 orders (Aperetalia spicae-venti, Atriplici-Chenopodietalia albi, Eragrostietalia, Papaveretalia rhoeadis, Sisymbrietalia sophiae). Based on the results of ordination analysis it was found that the distribution of annual ruderal communities is determined by the variation of moisture, soil aeration as well as carbonate and nitrogen content.

Cladium mariscus (L.) Pohl (Cyperaceae) is a rare species in Europe considered by several authors to be a relict of the early Holocene period. It is listed in the Red Data Book of Ukraine, Annexes of the Habitat Directive and the Bern Convention. Communities with domination of this species are included in the Green Data Book of Ukraine. Substantial differences in major ecological factors for Cladium mariscus communities in the western (carbonate bogs) and the southern (marshes and floating swamps of the northern Black Sea) regions of Ukraine were shown. The author carried out comparisons of relevés characterizing different communities with Cladium mariscus within Europe. Based on the results of TWINSPAN analysis, four associations were identified, confirmed by floristic indices and ecological data: Cladietum marisci Allorge 1921, Soncho maritimi-Cladietum marisci (Br.-Bl. & O. de Bolòs 1957) Cirujano 1980, Dorycnio recti-Cladietum marisci Gradstein & Smittenberg 1977 and Junco maritimi-Cladietum marisci (Br.-Bl. & O. de Bolòs 1957) Géhu & Biondi 1988. Thus, in addition to the association Cladietum marisci, a new one was indicated for Ukraine, Junco maritimi-Cladietum marisci.