No abstract

Ця стаття присвячена дослідженню процесів формування та екстеріоризації/інтеріоризації простих і складних лінгводискурсивних знаків у просторі внутрішнього та зовнішнього операційного часу, де психомеханізми (когнітивні поліоперації) забезпечують перехоплення думкою його власний кінетизм позначений відповідними мовними формами, актуалізованими як лудичні та нелудичні граматизовані та типові чи нетипові аграматалізовані структури. У процесі спостереження лінгводискурсивних знаків адресат ініціює зворотну реконструкцію віртуальних (лінгвістичних) трансформацій та/або первинної структури, використовуючи дешифруючу, ідентифікаційну та експериментальну моделі дослідження для правильної інтерпретації інформації та визначення ступінь ко(п)текстуальної відповідності екстеріорізованих конструкцій.

This paper is dedicated to the studies of monopredicative polysynonymic utterances at the level of syntagm or proposition in semantic-syntactical, pragmatic and stylistic aspects in the continuum language – discourse. They define these constructions as virtual (linguistic) mono- and polytransformational unities phenomenologically reconstructed from a primary structure which are actualized in the form of compressed, extended or quantitatively equicomponential preferential options. By the way of inverse reconstruction and linguistic experiment they determine the degree of co(n)textual pertinence of each member of synonymic series and they reveal strategies of the author’s linguistic gamе.

Las estructuras elípticas con diferentes lexe-mas clave realizadas en la novela de L. Binet La Séptima Función del lenguaje se conside-ran en esta investigación como transformantes sinónimos reducidos de una proposición prima-ria formada en el continuo lengua → discurso y actualizados en forma de opciones co(n)tex-tualmente preferenciales con un complejo de referentes implícitos determinados o no deter-minados en el pre- y/o postexto donde predo-mina la expresividad sobre la expresión. Varias construcciones analizadas entran en bloques elípticos intra- e interfrásticos enfatizados por el autor. El escritor actualiza estructuras mono- y polisinónimas comprimidas que cumplen la función emocional central y las funciones peri-féricas co(n)textuales y utiliza la interferencia textual de acuerdo con su intención comunica-tiva o sus peculiaridades idioestilísticas. Les structures elliptiques avec différents lexèmes-clés réalisées dans le roman de L. Binet La Septième Fonction du langage sont considérées dans cette recherche comme des transformants synonymiques réduits d’une proposition primaire formés dans le continuum langue → discours et actualisés sous forme d’options co(n)textuellement préférentielles avec un complexe de référents implicites déterminés ou non déterminés dans le pré- et /ou posttexte où l’expressivité prédomine sur l’expression. Plusieurs constructions analysées entrent dans des blocs elliptiques intra- et interphrastiques accentués par l’auteur. L’écrivain actualise des structures mono- et polysynonymiques compressées remplissant la fonction émotive centrale et des fonctions périphériques co(n)textuelles et utilise l’interférence textuelle en fonction de son intention communicationnelle ou ses particularités idiostylistiques.

The article is dedicated to the studies of lexical, lexical-syntactic and syntactic synonymies from the standpoint of mentalist theory of the French scientist G. Guillaume who presented the process of causation of language-speech act in the form of the trine: mental operations → language → discourse at the level of each component of which function the psychomechanisms (conscious and unconscious cognitive polyoperations of formation and actualization of linguistic signs) ensuring intercepts (stops) of the movement of thought during which simple and complex linguistic signs are formed. It is found that the synonymic relations appearing on the first intersept of the movement of thought are manifested in the discourse in the form of lexical synonymy; syntactic synonymy of the level of syntagma is created on the second intersept and syntactic synonymy of the level of utterance – on the third intersept of the movement of thought; lexical-syntactic synonymy is formed if lexical synonymy transitions to synonymy of the level of syntagm or proposition. As a result of the analysis of the examples of French authors’s prosaic works of the XXth – the beginning of the XXIst centuries at the level of lexems the absolute synonymy characterized by the symmetry of significative and denotative meanings of the lingua-discursive sign, the partial synonymy inherent to lingua-discursive signs with semantic nuances and the desynonymy (pseudosynonymy) (designation of one referent by the lingua-discursive sign with the asymmetry of significative and denotative meanings in the language and in the discourse) are revealed. The conducted analysis allows to make a conclusion that at the level of lexical‑syntactic and syntactic synonymies only the partial synonymy exists because in mono- and polypredicative utterances with lexical-syntactic and syntactic synonymies the complex of virtual (linguistic) referents with the implication of some components and the focalization of new referents is actualized.