Формулювання проблеми. У статті розглянуто проблему підготовки майбутніх учителів математики, яка на сучасному етапі розвитку освіти набуває все більшої актуальності. Вчитель математики має забезпечити не тільки формування загальних математичних компетентностей, але й розвиток критичного мислення учнів, вмінь аналізувати, узагальнювати, робити логічні висновки. Тому однією з технологічних складових фахової підготовки майбутнього вчителя математики є уміння доводити теореми. Аналіз сучасних досліджень та власний досвід роботи свідчать про те, що рівень сформованості вмінь доводити математичні твердження у студентів математичних спеціальностей педагогічних університетів є недостатнім для їх майбутньої професійної діяльності. Матеріали і методи. У ході підготовки статті були використані такі методи дослідження: порівняльний аналіз теоретичних положень, розкритих у науковій та навчально-методичній літературі; спостереження за навчально-виховним процесом підготовки майбутніх учителів математики; анкетування та бесіди із студентами та випускниками математичних спеціальностей педагогічних закладів освіти; узагальнення власного педагогічного досвіду з викладання курсу «Методика навчання математики». Результати. Одним із шляхів розв'язання даної проблеми є формування у майбутніх учителів математики вмінь узагальнювати знання. Формування умінь узагальнювати не тільки підвищує рівень узагальнюючої діяльності студентів, що позитивно впливає на весь процес навчання, але й сприяє, в силу своїх психологічних особливостей, більш глибокому засвоєнню математичних знань. Для формування та удосконалення вмінь студентів робити узагальнення потрібні не тільки роз'яснення суті цього прийому розумової діяльності, але й спеціальні вправи, які підводять до узагальнення і спрямовані на досягнення певного рівня узагальнення. Ми пропонуємо систему завдань по формуванню у студентів умінь узагальнювати при опрацюванні теорем шкільного курсу геометрії. Методистами обґрунтовано, що уміння доводити математичні твердження складаються з чотирьох основних компонентів: дія підведення об'єкта під поняття; володіння необхідними і достатніми ознаками понять, про які йдеться у висновку; дія вибору ознак понять, які відповідають даним умовам; дія розгортання умов.Ми пропонуємо при роботі над теоремами окремо виділяти групи узагальнюючих умінь при засвоєнні формулювання теореми і при вивченні доведення теореми. Вважаємо, що при засвоєнні змісту теореми доцільно виокремлювати наступні узагальнюючі вміння: виділення суттєвого, загального в умові теореми; «розпізнавання» умови теореми в заданих конкретних випадках; «конструювання» умови теореми.При роботі над доведенням теореми ми виділяємо пари індуктивних та дедуктивних узагальнюючих умінь: вміння виділяти ідею доведення, складати узагальнений план доведення; розпізнавати метод і будувати доведення теореми за вказаним методом.Відповідно до кожного узагальнюючого вміння нами розроблено систему спеціальних пізнавальних завдань, спрямованих на їх формування. Висновки. Уміння доводити математичні твердження у в...

Recently, when choosing types of in-service teacher training, the emphasis has shifted towards increasing the activity of participants in the educational process. Therefore, more effective are those types that are based on active interaction and intensive communication, based on unique life and professional experience and willingness to share it. Among such types of in-service teacher training, the authors distinguish participation in trainings, during which attention is paid to the practical development of skills through their own educational experience, and master classes, during which attention is paid to practical demonstration of creative solutions to a problem, new methodology, technology, author's model. The Department of Computer Science of Makarenko Sumy State Pedagogical University developed short courses of in-service teacher (computer science, physics, mathematics) training of Sumy region, which are focused on the formation / development of skills to create computer animations to support the educational process which was organized as trainings and master classes. The pedagogical experiment consisted in a comparative study of the effectiveness of selected learning forms (training or master class) for heterogeneous groups (groups of teachers with different experience). In addition, the following things were determined: degree of use of IT in professional activities, willingness to use computer animation at lessons, self-assessment of skills to develop computer animations for the learning purpose. According to the results of the experiment, it was found that the master class was more effective for teachers with less than 10 years of experience, and training – for teachers with more than 10 years of experience.