Most prospective coaches are not fully ready to manage sports teams under extreme conditions and cannot make quick decisions in difficult situations. The article aims to develop students’ psychological readiness to make decisions in extreme coaching situations. The formative experiment involved 50 students (25 respondents in the experimental group; 25 respondents in the control group). It became possible to develop operational readiness in prospective coaches by conducting special classes on the development of decision-making skills, self-reflection, self-regulation (theoretical classes and a set of exercises aimed at developing the necessary qualities). The final stage of the experiment shows that the number of EG students with a high level of anxiety has decreased by 16%. At the same time, the expert assessment shows that their capacity for self-regulation in extremely competitive situations has increased by 20%. The group of students’ leading motives includes the following: to achieve the set goals; to win; to enjoy the team’s victory; to prove oneself and test one’s abilities as a coach in extreme situations. In extreme professional situations, the leading motives behind coaches’ decisions involve achieving the set goals and enjoying the team’s victory. There were no significant differences in decision-making motivation among students (both males and females). However, almost every third student has a low level of motivation for competition.

У статті проаналізовано психологічну літературу про емоції здобувачів вищої освіти в умовах війни 2022 року в Україні. Мета статті – виявити прояви різних видів емоцій у здобувачів вищої освіти та показати їх зміну на початку російсько-української війни та через 10 місяців. Для діагностики домінуючих емоцій використано опитування. Виявлено, що найбільш поширеними були такі емоції: паніка та шок, жах, велика істерика, полярність емоцій, різка зміна настрою, сильних страх (за себе, за рідних, за майбутнє України, за незнання майбутнього), смуток і розпач, невпевненість у своїх силах, ненависть, гнів потужної сили, злість, агресія, песимізм, роздратування, тривога, сум, спустошеність, безнадійність, пригніченість, неспокій, боязкість всього, почуття вини. На фоні цих переживань появляється тремтіння тіла, заціпеніння, оніміння, підвищення тиску, температури тіла, сльози і плач, слабкість у тілі, відсутність апетиту, поганий сон, небажання виконувати будь-яку роботу. Проведено діагностику копінг-стратегій (E. Heim), яка дозволила дослідити 26 ситуаційно-специфічних варіантів копінгу (типів поведінки, реагування на складну ситуацію, боротьбу зі стресом), розподілених на три основні сфери психічної діяльності – когнітивні, емоційні та поведінкові копінг-механізми. Проведено ряд профілактичних та психотерапевтичних онлайн-бесід зі здобувачами вищої освіти щодо регулювання власних емоцій. При повторному опитуванні через десять місяців війни наступили такі зміни емоцій у здобувачів: появилось прагнення не «зациклюватись» та не думати про найгірше, відчуття полегшення від зайнятості чимось. Страх та почуття безвихідності замінили надія та віра в наших людей, з’явилась сильна віра в свою країну та наших захисників, сильний патріотизм та гордість за рідну Україну, віра в те, що Україна переможе. З’явилось відчуття гордості за наших захисників, за те, що Україна вистояла у перші дні війни, появилась сила духу. Згодом кожні хороші новини сприймалися з радістю, а погані – з мужністю. 95% опитаних здобувачів відчувають тепер до агресора тільки злобу й гнів, жадають. Крім цього у 20% респондентів залишились страх, зросла злість, роздратування, ненависть, гнів; а також появились пригнічення, смуток, моральне і фізичне виснажена від постійних сирен. Залишились часті перепади, коливання емоцій, виникли слухові флешбеки. Повторне дослідження копінг-стратегій також свідчить про зміни в емоційних станах здобувачів. Після профілактично-корекційної роботи зросла кількість здобувачів із адаптивними когнітивними копінг-стратегіями (на 25 %), із адаптивними емоційними копінг-стратегіями (на 20 %), із адаптивними поведінковими копінг-стратегіями (на 25 %); зменшилась кількість здобувачів із не адаптивними когнітивними копінг-стратегіями (на 5 %), із не адаптивними емоційними копінг-стратегіями (на 15 %), із не адаптивними поведінковими копінг-стратегіями (на 15 %); зменшилась кількість здобувачів із відносно адаптивними когнітивними копінг-стратегіями (на 20 %), із відносно адаптивними емоційними копінг-стратегіями (на 5 %), із відносно адаптивними поведінковими копінг-стратегіями (на 10 %).

No abstract

Анотація. Конкурентоспроможність випускника закладу вищої освіти на ринку праці залежить не тільки від його професійних навичок, а й від набутих впродовж навчально-професійної діяльності лідерських якостей, які забезпечують для нього ефективну роботу з учнями та колегами, високий рівень емоційного інтелекту, комунікабельність, уміння залагодити конфлікти тощо. Метою статті є здійснити аналіз стану сформованості лідерських якостей здобувачів вищої освіти та дослідити ефективність їх формування засобами розв'язання спеціально підібраних ситуацій. У статті проаналізовано зарубіжну та вітчизняну психологічну літературу з проблеми лідерських якостей здобувачів вищої освіти, описані критерії сформованості лідерських якостей: прояв на високому рівні активності, ініціативності, самостійності, рішучості; розвинуті комунікативні і організаційні здібності; позитивний досвід практичної діяльності і визнання авторитету активіста у внутрішньому і зовнішньому соціумі. Охарактеризовано рівні сформованості лідерських якостей, зокрема низький рівень (лідерські прояви пов'язані із самоствердженням, самореалізацією індивідуальних амбіцій); середній рівень (здобувачі успішно оволодівають професійними навичками управління офіційного лідера, але не проінформовані про різницю в управлінні, не знають як стати неофіційним лідером); високий рівень: відзначається оволодінням здобувачем індивідуально-лідерською, управлінсько-лідерською і комунікативно-прогностичною компетентностями, які включають здатність прогнозувати особистісний і професійний розвиток, життєві перспективи, реалізації власного потенціалу і потенціалу колективу студентської спільноти в освіті. Визначено та перевірено ефективність шляхів удосконалення процесу формування лідерських якостей майбутніх педагогів. Розкрито тенденції, які відбулися у формуванні лідерських якостей майбутніх педагогів у процесі розв'язання спеціально організованих ситуацій.Ключові слова: лідерські якості; методики діагностики; рівні сформованості лідерських якостей; комунікативні та організаторські здібності; стиль лідерської поведінки.Формули: 0; рис.: 6; табл.: 0; бібл.: 17Annotation. The competitiveness of a graduate of higher education in the labor market depends not only on his professional skills, but also on the leadership qualities acquired during educational and professional activities, which provide him with effective work with students and colleagues, high level of emotional intelligence, sociability, conflict resolution, etc. The purpose of the article: to analyze the state of formation of leadership qualities of higher education students and to investigate the effectiveness of their formation by means of solving specially selected situations. The article analyzes foreign and domestic psychological literature on the problem of leadership qualities of higher education seekers, describes the criteria for the formation of leadership qualities: manifestation of a high level of activity, initiative, independence, determination; developed communicative and organizational skills; positive exper...