The article covers the issues of practical implementation of competency learning of Ukrainian literature. Philosophical and pedagogical developments on the problem are analyzed, modern possibilities of modeled learning are highlighted, an important form of which is educational technologies, which are quite relevant in the process of literary education. Improving the effectiveness of learning literature in condition of technological pedagogical process is connected in the study with the formation of ways of mental work that allow pupils independently critically comprehend the works they have read, interpret them with arguments not only perceive the author, but also produce their own meanings, which makes their actions personal significant. The procedural aspect of the problem of competence learning of literature, aimed at the formation of a knowledgeable and skilled, cultural pupil-reader, his value orientations is emphasized. It is argued that the peculiarities of fiction and its study in school cause a positive impact on the balance of technocratic and humanistic factors of modern education, as works of art of word have not only competence potential, but also aesthetic qualities and capabilities, moral and ethical patterns of human behavior. At the same time, the article points out certain risks associated with a number of difficulties that arise in reforming the modern school on the basis of a competency-based approach. The author draws attention to the contradictions between competence and morality; developments in domestic pedagogy and the introduction of foreign models of education; knowledge and skills and ideas and beliefs, the subjective experience of pupils and their educational activities, which exacerbate the problems of school reform, the implementation of a competency-based approach, personality-oriented learning, convince of the need for technologicalization of education. It is first of all about the need to balance the business qualities of a competent specialist with his moral qualities; conditions for transferring foreign educational ideas and projects to the national base; achieving the unity of knowledge, skills and beliefs of the subject of activity; coordination of the content of competencies with the process of their practical implementation. The article is intended for teachers, scientists and students.

/

У статті висвітлюються організаційні можливості навчання, важливою ознакою якого є партнерська взаємодія вчителя й учнів, що виступає основою успішного пізнавального процесу. Автори наголошують, що навчальна взаємодія реалізується в умовах технологізованого освітнього процесу та успішно відбувається завдяки чіткому розподілу функціональнихобов’язків його учасників. Окреслюються особливості навчальної взаємодії, що стосуються фахової підготовки вчителя та розвитку в учнів уміння вчитися. Зазначається, що важливим чинником партнерської взаємодії суб’єктів освітнього процесу є волевиявлення учнів, які добровільно і з готовністю сприймають настанови вчителя. Це сприятиме не лише здобуттю предметних компетентностей, а й формуванню самодостатньої особистості, здатної робити свідомий вибір діяльності, добирати відповідні засоби її виконання та відповідати за результати своєї навчальної або професійної роботи. Особистісна спрямованість вільного партнерства та навчальної взаємодії набирає особливої потужності під час вивчення художнього твору, зважаючи на його духовний потенціал, реалізація якого залежить від операційної здатності учнів працювати над прочитаним. Партнерська взаємодія суб’єктів навчання реалізується через умотивовану постановку навчального завдання, визначення його виконавців і надання їм орiєнтовної основи діяльності, поетапне закріплення відповідних розумових дій, тобто внаслідок розроблення і здійснення навчального проєкту, а також перевірки його ефективності, поширення в освітньому середовищі.

The article substantiates the integrated character of reading competence, clarifies and deepens its concepts and features in the process of teaching Ukrainian literature. The issue of the article is actualized in the context of the competence orientation of the New Ukrainian School (NUS). Reader's competence is explained as an integrated component of students' academic achievement, a system of knowledge and skills, values, perceptions and attitudes of the individual, the ability to adequately act in the future professional field and different life situations. The level of this competence determines the depth of reading the work and understanding its content and meaning, is an indicator of personality development. It is proposed to distinguish the reader's competences related to conscious and expressive reading of the work, the cognitive, which depend on the intellectual and emotional activity of students over the text, communicative, filling the reader's work with broad subject connections, and value related to comprehension of the influence of what have been read on the character of the reader. The way of forming reading competence in the process of working on the text of a literary work is highlighted: a) fast and expressive, conscious reading of the work, its rereading and retelling; b) analysis and characterization of the figurative components of the work in their interaction; c) deducing figurative and conceptual generalizations from what have been read. Reader's competence is presented as a concept, each component of which relates to the appropriate stages of students' work on a work of art. Synonymic connections between the concepts of reading, subject and literary competence are revealed, which is in line with the features of the competent reader as defined in the renewed school curriculum for literature (2017). Important conditions for the formation of a competent reader are the continuous development of his interest in literature, interested reading of works of fiction, scientifically grounded literary analysis and awareness of the personal meaning of the work that have been read. The system-structural approach to the formation of pupils' reading competence which provides the purposeful application of the system of teacher's educational actions not only in the content of a particular work, but also in the ways of reading activity over its text is approved.

У статті аналізу.ться та уточню.ться поняття патріотизму та патріотичного виховання провідними вітчизняними науковцями у контексті державних нормативних документів, що регламентують означену педагогічну діяльність у системі української освіти. Автори простежують еволюцію проблеми в історичному аспекті й зауважують, що поняття патріотизму з початку його осмислення  визначалося дослідниками як цінне соціальне почуття, змістом якого є любов до Батьківщини й готовність підпорядковувати власні інтереси державним. Водночас у статті зазначається, що ще з античних часів існує альтернативна думка, що відкидає патріотизм на догоду космополітизму, ідеології так званого «всесвітнього громадянства». Підтримується дуалістичний погляд на патріотизм як явище громадянської свідомості, що виникає на підставі «синтезу патріотизму й космополітизму» (О. Сухомлинська) та на особистісному рівні пояснюється як здатність уникнення суперечностей між суспільними запитами й індивідуальними інтересами. Водночас виокремлюється й чиновницький патріотизм, характерний для працівників владного апарату, які за посадою стають не тільки заручниками держави, а й речниками її першості в житті громадян. Підкреслюється тенденція гуманізації поняття патріотизму, що з політико-ідеологічної чи військово-патріотичної риторики переходить у сферу суспільної свідомості, набирає особистісного характеру (О. Сухомлинська). Стверджуючи, що патріотизм усе більше розуміється як особистісна духовна цінність (В. Сухомлинський), автори пов’язують це поняття з визначенням «почуття-цінності» (І. Бех), що означає безкорисливе й жертовне ставлення до Вітчизни