The Roma more than anyone else lost out in the transition to the market economy in the countries of Central and South Eastern Europe. Their unemployment rate is 100 per cent in some rural areas and the Roma's dependence on government benefits is widespread. This article takes a look at unemployment and employment among the Roma on the basis of two surveys completed in 2002 and 2004. It is shown that lack of formal education cannot provide a full explanation of the relatively high unemployment rates faced by Roma and that at least part of the problem arises from discrimination in employment. Roma are also disproportionately employed in low-quality jobs in the informal sector. The paper argues that programmes aimed at combatting labour market and income disadvantages of the Roma must be based on the development of opportunities for autonomous income generation rather than the public works temporary employment programmes currently prevalent. Comparative Economic Studies (2006) 48, 6–19. doi:10.1057/palgrave.ces.8100147

No abstract

The conventional wisdom suggests that vulnerable groups such as the Roma can benefit from microfinance institution (MFI) services, particularly microlending. However, experience from the region is mixed; there are only few examples of successful microlending schemes targeting the Roma. Based on examples from UNDP projects in the region and data from a recent household survey conducted among vulnerable groups in Southeastern Europe by UNDP and GALLUP International, it describes the problems associated with microlending to the Roma and suggests ways to address them. Comparative Economic Studies (2006) 48, 36–49. doi:10.1057/palgrave.ces.8100151

Одеський національний економічний університет, м. Одеса, Україна ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ СУБ'ЄКТІВ РИНКУ МОРСЬКОГО КРУЇЗНОГО ТУРИЗМУ Анотація. У статті розглянуті інституційні засади функціонування морського круїзного туризму, який поєднує багатьох учасників ринку. Для ефективного розвитку круїзного туризму слід інтегрувати учасників шляхом упровадження нових організаційно-правових форм бізнесу. Однією з таких форм може бути модель кластеризації, яка б поєднала навколо круїзів різних суб'єктів підприєм-ницької діяльності на основі маркетингової, інвестиційної, організаційновиробни-чої та інноваційної діяльності. У процесі формування морського туристичного кластера потрібною є його активна державна підтримка, основним напрямком якої має бути формування та контроль дотримання положень законодавчої бази у сфері регулювання морського круїзного туризму, стимулювання інвестицій, що сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності елементів кластера. Морський туристичний кластер має об'єднати органи державного управління (постійні комісії, комітети, департаменти), морський бізнес (правління, асоціації, керівництва портів) та громадські організації (громадські ради, комітети, окремі організації) тощо. З розвитком морського туристичного кластера мають відбуватися зміни, які приводять до росту конкурентних переваг як окремих підприємств, так і територій і національної економіки в цілому. Ключові слова: морський туризм, морський круїзний туризм, туристичний кластер, конкурентоспроможність, круїзний бізнес. УДК 338.48 А.Н. Иванов JEL Z32 к.э.н., доцент кафедры «Предпринимательство и туризм»

No abstract