Purpose: to identify the features of the development of strength training of highly qualified football referees in the competitive period. Material & Methods: the study involved 30 highly qualified football referees aged 35-42: 4 FIFA referees, 15 Premier League referees and 11 First League referees. Results: the training program for strength development in the competitive period included new fitness training tools using TRX® functional loops, step platform, BOSU hemisphere, 6D sliding. In the preparatory and final part of the training session, we included MFR exercises to fill the muscles with the maximum volume of blood and activate the nerve centers for their additional stretching. The results of testing the physical fitness of highly qualified referees at the beginning and end of the competitive period indicate that the training program developed by us, aimed at developing strength in competitive microcycles, most significantly influenced the increase in the manifestation of strength qualities in flexion and extension of the arms in emphasis. 8% and speed endurance in the YO-YO test - by 15,1%. There was also an improvement in the results in the manifestations of speed by 7.4% and by 2.3% in the 40 m run and the 4x10 m shuttle run, as well as by 5,7% in the speed-strength abilities in the standing long jump test. Conclusions: the results of the study indicate the effectiveness of the strength training program for referees of different levels and qualifications and its use in training microcycles of the competitive period to improve physical fitness.

No abstract

Вступ. Окремі модельні характеристики по-будови гри можуть бути використані, принаймні, у трьох випадках: при оцінюванні класу команд; для виявлення основних тенденцій у розвитку гри у футбол, спираючись на які можна було б визна-чити принципи ведення гри конкретною командою; у тренувальній роботі при організації використан-ня вправ для відпрацювання дій, властивих певній концепції гри [2; 4; 7; 11].Якщо команда прагне забити гол, то головними цілями гравців є доставка м'яча на ударну позицію і власне узяття воріт [3; 8; 10]. Не секрет, що пере-важна кількість голів у футболі забивається з меж штрафного майданчика [1; 5; 6]. Тому найбільший інтерес представляють модельні характеристики дій команд саме в штрафному майданчику суперни-ка, а також тих дій, які пов'язані з доставкою м'яча в штрафний майданчик.Дослідниками (С. Голомазов і Б. Чирва, 2000) проаналізовані матчі чемпіонату світу, у кожної ко-манди реєструвалася кількість спроб (вдалих і не-вдалих) доставки м'яча в штрафну площу суперника, а також кількість «епізодів гри» у штрафній площі суперника.Як наголошується, сама по собі кількість «епізодів гри» у штрафній площі суперника не завжди може говорити про результативність коман-ди і про результат конкретного матчу. Проте цей по-казник може бути одним з модельних характеристик, що відображує клас команд.Так, аналіз ігор чемпіонату світу показав, що «епізодів гри» у штрафній площі суперника у команд, що зайняли місця з 1-го по 16-те, в іграх між собою в середньому за матч було 15, а в іграх з командами, що зайняли місця з 17-го по 32-ге, більше 17.У команд, що зайняли місця з 17-го по 32-ге, в іграх між собою в середньому за матч також було по 17 «епізодів гри» у штрафному майданчику суперни-ка. Але, коли ці команди зустрічалися з суперниками вищого класу (що зайняли місця з 1-го по 16-те), кількість «епізодів гри» у штрафній площі суперни-ка у них була набагато менша.Автори [3] відзначають, що «епізоди гри» у штрафній площі суперника в більшості випадків створювалися, коли м'яч доставлявся безпосеред-ньо з гри. Особливий інтерес представляють дані про кількість «епізодів гри» у штрафній площі супер-ника у національних збірних команд -призерів чемпіонату світу.Так, автори говорять про те, що в іграх чемпіонату світу в середньому за матч команди вищого класу (що зайняли місця з 1-го по 16-те) проводили 15-17 «епізодів гри» у штрафній площі суперника. У той же час у команд нижчого класу (що зайняли місця з 17-го по 32-ге) в іграх з командами, що зайняли місця з 1-го по 16-те, кількість «епізодів гри» у штрафній площі суперника досягає всього 10 разів. На думку авторів, це дає підставу вважати дані по-казники одним з орієнтирів, що характеризують клас команд.У тій же роботі дослідниками наголошується [3], що в матчах чемпіонату світу у команд, що зайняли місця з 1-го по 16-те і з 17-го по 32-ге, на один гол, забитий з меж штрафного майданчика, доводилася різна кількість «епізодів гри» у штрафній площі су-перника.Якщо розглядати показники команд, що зайня-ли місця з 17-го по 32-ге, можна звернути увагу на два...

Мета: встановити модельні характеристики спортивних можливостей і змагальної діяльності футболістів високої кваліфікації різного ігрового амплуа. Матеріал і методи: реєстрація техніко-тактичних дій здійснювалася на прикладі ігор команд-учасниць Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Всього було зареєстровано та проаналізовано 203 гри команд «Аталанта»(Бергамо, Італія), «Атлетіко» (Мадрид, Іспанія), «Баварія» (Мюнхен, Німеччина), «Барселона» (Барселона, Іспанія), «Лейпциг» (Лейпциг, Німеччина), «Ліверпуль» (Ліверпуль, Англія), «Манчестер Сіті» (Манчестер, Англія), «Олімпік»(Ліон, Франція), «Парі Сен-Жермен» (Париж, Франція). Для вирішення поставлених завдань в роботі застосовувалися такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, реєстрація техніко-тактичних дій, методи математичної статистики. Результати: в статті представлено дані, що характеризують морфологічні особливості та особливості виконання захисних та атакувальних ТТД кращих футболістів різної ігрової спеціалізації за підсумками ігор Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Розроблено моделі кращих воротарів (Ноєр М., Облак Я., Лопеш А.), захисників (Дейвіс А., Кімміх Й., Алаба Д., Упамекано Д., Анхеліньйо, Ван Дейк В.), півзахисників (Тьяго А., Горецка Л., Мюллер Т., Де Брейне К., Ауар У., Забітцер М., Маркіньйос, Гомес А.) та нападників (Гнабрі С., Левандовський Р., Мбаппе К., Неймар, Мессі Л., Стерлінг Р.). Висновки: дані проведеного дослідження свідчать про відмінності морфологічних показників та структури змагальної діяльності кращих воротарів, захисників, півзахисників та нападників в іграх Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2019/2020. Ключові слова: футболісти, модельні характеристики, вік, зріст, вага, теніко-тактичні дії.

No abstract