Основним показником розвитку будь-якої соціально-спрямованої держави є не лише економічне благополуччя населення, а й суспільне відношення до соціально незахищених категорій громадян, у тому числі до осіб з інвалідністю. На різних етапах становлення Німеччини як соціально-спрямованої держави ставлення до осіб з інвалідністю та їх сімей змінювалося від повного відчуження до створення інклюзивного суспільства, що знайшло своє відображення у законодавстві. Метою статті є аналіз історичних передумов становлення сучасного законодавства щодо інтеграції осіб з інвалідністю у суспільно-політичне життя та побудови сучасного інклюзивного суспільства Німеччини. Наукова новизна полягає у з’ясуванні теоретико-методологічних засад державної політики Німеччини щодо соціальної інтеграції осіб з інвалідністю шляхом аналізу наукових джерел; дослідженні особливостей державної політики щодо соціальної інтеграції цієї категорії громадян на основі ретроспективного аналізу німецького законодавства; узагальнення позитивного досвіду Німеччини стосовно державної політики щодо соціальної інтеграції осіб з інвалідністю. Методологічну основу дослідження становить поєднання таких загальнонаукових, спеціальних і філософських методів, як: формально-логічний (проаналізовано ознаки, сутність та особливості держаної політики Німеччини щодо соціальної інтеграції осіб з інвалідністю); історико-правовий (з’ясовано питання становлення й розвитку законодавства про права інвалідів); формально-юридичний (проаналізовано норми німецького законодавства); cтатистичний (вивчено, проаналізовано й узагальнено інформацію щодо мети дослідження); аналітичний (визначено сутність, стан і проблеми державної політики Німеччини щодо осіб з інвалідністю); синтезу (виявлено організаційно-правові засади управлінської діяльності щодо соціальної інтеграції осіб з інвалідністю в Німеччині) тощо. Висновки. У Німеччині було вжито комплекс спільних заходів для забезпечення впровадження практичних дій як з боку державних органів влади, законодавчих та виконавчих, так і з боку громадських інституцій, з метою удосконалення нормативно-правового підґрунтя сприяння соціальній інтеграції осіб з інвалідністю, розширення їх прав та можливостей для участі в житті громади, в обговоренні питань та прийнятті рішень на всіх рівнях, покращення суспільного ставлення до осіб з інвалідністю, забезпечення їх працевлаштування та кар’єрного розвитку.

The main directions of Ukraine’s social policy towards the disabled are presented in the article. Topical issues of integration of persons with disabilities into society are covered. The meaning of the concept of “social stigmatization” is revealed. The authors analyze and define the tools of social stigma in the legislation of Ukraine on issues of social integration of persons with disabilities. It has been proven that stigma in some cases deprives a person of full status, becomes a source of prejudice, discrimination, social isolation of the stigmatized, causes low self-esteem and feelings of depression, forms a negative social identity, and complicates psychosocial adaptation. Certain steps have already been taken to ensure the protection of persons with disabilities by creating appropriate conditions for them in society and equal opportunities for the realization of vital needs, abilities, and creative potential. The article defines a system of measures aimed at improving the lives of persons with disabilities, restoring their social status, achieving material independence, and comprehensive integration into society. The authors also propose measures to remove obstacles caused by stigmatization in the way of integration of persons with disabilities into society.