The aim of this article is to analyse the current situation of access to energy (in relation to SDG 7) and energy usage behaviour in households in two provinces in Cambodia, namely Pursat and Kampong Cham. The analytical framework is based on the energy ladder model and the energy stacking model as a starting point for assessing the current household energy profiles. A quantitative survey carried out in late 2015 in 970 households revealed differences in access to electricity between urban, electrified rural, and non-electrified rural districts. In urban areas, households are using multiple (3–4) energy sources compared to rural areas (2–3). The use of electricity through batteries in the non-electrified rural areas remains notable (43%) despite no access to the national grid. The dependence on traditional biomass, especially firewood, remains high (91% of all respondents) for all the sampled households, especially so in rural non-electrified households. The study confirms that households’ energy mix is composed of various energy sources, even when modern energy sources are available as opposed to complete fuel switch. The results also show that electricity use does not automatically lead to increased household income, but is much more complex process than discussed in existing research. The article further discusses the possible causes behind the phenomenon, proposes recommendations for better-informed energy policy, and provides important insights towards sustainable energy transition in Cambodia in the future.

У статті досліджено особливості впливу соціально-комунікативної ком­петентності особистості на її професійну успішність, а також визначено спе­цифіку зумовленості вираженості зазначених особистісних характеристик у контексті її психологічної статі. У межах цієї праці професійну успішність розглянуто в контексті єдності її зовнішніх і внутрішніх вимірів, а саме кар’єрного зростання, соціального визнання та творчої самореалізації, що супроводжується високим рівнем задоволеності особистості самим процесом діяльності. Для виконання завдань дослідження застосовано такий комплекс психо­діагностичних методик, як анкета «Успіх» (А. В. Алєксєєвої), спрямована на діагностику ціннісно-смислових предиспозицій, що визначають пріоритетну значущість тих або інших вимірів професійної успішності, опитувальник «Соці­ально-комунікативна компетентність» Г. В. Протасової, опитувальник С. Бем «Психологічна стать» (модифікація А. В. Алєксєєвої), який дає змогу визначити не лише вираженість маскулінно/фемінних складових частин психологічної статі, але й ступінь її стереотипності, а також рівень психостатевої самооцінки особистості. За результатами проведеного емпіричного дослідження статусний вимір професійної успішності логічно супроводжується вираженим прагнен­ням до підвищення статусної позиції та, зі свого боку, співвідноситься з висо­ким рівнем стереотипності психологічної статі особистості. Сприйняття профе­сій­ної успішності як прагнення до кар’єрного зростання супроводжується також високою толерантністю особистості до фрустрації, що на рівні психо­логічної статі зумовлено вираженістю її маскулінного компонента. Прагнення до визнання як вимір професійної успішності співвідноситься з вираженою орієнтацією на досягнення успіху, передумовою чого виступає психостатева самооцінка, що відображає ступінь відповідності наявних і бажаних проявів маскулінно/фемінних властивостей особистості. Творчий вимір професійної успішності супроводжується вираженою автономністю, чинником якої висту­пає психологічна маскулінність, а також толерантністю особистості до невизна невизна­ченості, передумовою якої в контексті психологічної статі є рівень розвитку фемінних властивостей особистості. Отже, соціально-комунікативна компетентність та особливості психологіч­ної статі значуще впливають на професійну успішність особистості, а саме андрогінна цілісність маскулінно/фемінних властивостей створює найбільш сприятливі умови для професійної творчості.

No abstract

No abstract