The present study was focused on the chemical composition and antimicrobial activity of the essential oils (EsO) obtained from five Lamiaceae representatives grown in the south of Ukraine. Among them are Salvia sclarea L. , Monarda didyma (cultivar ‘Cambridge Scarlet’), Thymus pulegioides (cultivar ‘2/6-07’) , Thymus vulgaris (cultivar ‘Jalos’) , and Thymus serpyllum L. The component analysis of the EsO was carried out by gas chromatography method coupled with mass spectrometry (GC–MS). The antimicrobial properties of the EsO were determined using the agar diffusion test against widespread pathogenic bacterial strains ( Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Enterococcus faecalis, Streptococcus pyogenes ) and opportunistic yeast Candida albicans. The EsO of Thymus serpyllum and Thymus vulgaris (cultivar ‘Jalos’) displayed noteworthy antibacterial properties against a wide spectrum of the microorganisms. These antimicrobial properties could be attributed to the high content of aromatic monoterpenoid thymol (52.56% and 47.33%, respectively). The EsO of Salvia sclarea with the dominance of linalyl acetate (45.51%) and linalool (38.98%) as well as Thymus pulegioides (cultivar ‘2/6-07’) containing α- citral (27.10%) and β -citral (17.11%) demonstrated the strongest antimicrobial effects on typical and clinical strains of Staphylococcus aureus with the inhibition zones in the range of 24.0–31.0 mm. The Salvia sclarea EsO demonstrated the most significant effect against clinical strains of Candida albicans . In conclusion, the present study revealed the chemical composition of five Lamiaceae species and cultivars grown in the south of Ukraine and considerable antimicrobial activity of the tested EsO, especially against the typical and clinical strains of Staphylococcus aureus and Candida albicans . The obtained results could be perspective for applying in the pharmaceutical industry and for the conservation of food and cosmetic products.

Сhronic kidney disease (CKD) is the important public and medical problem in the world because of a large burden on health care systems. The prevalence of CKD and number of dialysis patients are increasing in the world. The prevalence and incidence of CKD depends on age, race, and gender of patients, region, and the presence of the CKD registry in a country. Diabetes mellitus (DM) and arterial hypertension (AH) are the most common causes of end stage renal disease (ESRD). It is projected that the number of dialysis patients will reach 5.5 million in 2030. Specific strategies and interventions should be urgently aimed at reducing in the burden of CKD by means of the prevention, detection and treatment of DM, AH, and early stages of CKD. One more strategy is the organization of own domestic manufacture of solutions for dialysis therapy.

ЕЛЕМЕНТИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛАБОРАТОРНИХ СЕРІЙ ПЕРИТОНЕАЛЬНИХ ДІАЛІЗНИХ ГЛЮКОЗОЛАКТАТНИХ РОЗЧИНІВ ВступХронічна хвороба нирок (ХХН) у даний час розглядається однією з основних проблем охорони здоров'я у зв'язку з щорічним зростанням кількості пацієнтів з цією хворобою, включаючи пацієнтів ІV-V стадій, які потребують замісної ниркової терапії (ЗНТ). За оцінками експертів Організації Об'єднаних Націй, здійснених у 2011 р., хвороба нирок є найваж-ливішим неінфекційним захворюванням сучасності [1,2]. Поширеність ХХН продовжує зростати в ціло-му світі. Відповідно зростає число діалізної популяції пацієнтів з IV-V стадіями ХХН. У 2010 році у всьому світі поширеність діалізної терапії становила 284 осіб на мільйон населення, в той час як у 2013 р. вже 355 [2,3]. В Україні станом на на 01.01.2015 р. зареєстро-вано близько 500 тис. осіб, хворих на ХХН (І-V ста-дій) [1]. Спостерігається зростання поширеності пе-ритонеального діалізу (ПД) в Україні. Кількість паці-єнтів, які лікуються цим методом зросла від 552 паці-єнтів у 2009 р. до 966 в 2013 р. [4]. У зв'язку з наяв-ністю на фармацевтичному ринку України розчинів для ПД переважно закордонного виробництва, актуа-льними є опрацювання методології фармацевтичної розробки розчинів для ПД та її аналітичного забезпе-чення, включаючи стандартизацію технологічного процесу лабораторних серій [5]. Постановка проблеми в загальному ви-гляді, актуальність теми та її зв'язок з важливими науковими чи практичними питаннямиВивчення асортименту зареєстрованих розчи-нів для ПД показало, що розчини для ПД українсько-го виробництва займають незначну частину серед зареєстрованих розчинів для ПД в Україні. Для за-провадження вітчизняних розчинів необхідна мето-дологія їх фармацевтичної розробки. 3.Аналіз останніх досліджень і публікацій У світі проводяться дослідження з опрацю-вання методик з виявлення та визначення кількісно-го вмісту продуктів деградації глюкози (ПДГ) в роз-чинах для ПД, їх хімічних взаємоперетворень, впли-ву ПДГ на цитотоксичність розчинів для ПД, біохі-мічні маркери перитонеальної мембрани, вивчають-ся умови впливу технологічних чинників та складу (концентрація глюкози, рН розчину, виду стериліза-ції) на формування ПДГ. Також проводяться дослі-дження щодо впливу температури зберігання на формування та взаємоперетворення ПДГ у розчинах для ПД [6][7][8]. Виділення не вирішених раніше частин загальної проблемиУ відкритому доступі відсутні публікації з ро-зробки складу та технологічного процесу лаборатор-них серій глюкозолактатних розчинів для ПД, що є основою для трансферу технології з розробки у виро-бництво, управління ризиками та розширення знань щодо функціональних характеристик розчинів [9,10]. Також у публікаціях не висвітлюються такі аспекти фармацевтичної розробки перитонеальних діалізних розчинів як підбір стабілізаторів; вплив стабілізато-рів на рН розчину, кількісний вміст ПДГ, хлоридів; опрацювання альтернативних швидких методик ви-значення компонентів, розрахунок критеріїв прийня-тності для осмолярності. Scientific Journal «ScienceRise: Pharmaceut...

No abstract

Hygienic treatment of hands is an effective means of reducing the spread of transient microflora and is considered as one of the most important procedures for preventing the infection transmission by the contact-household way. Hygienic treatment of hands is necessary in public catering establishments, treatment and prevention institutions, for immunity compromised patients, in the period of seasonal diseases, etc. Most antibacterial soaps are based on synthetic surfactants using such synthetic antibacterial additives as triclosan, triclocarbanum, farnesol, benzalkonium chloride, pyroctonolamine. Therefore, development of soaps containing natural substances in their composition is relevant. Aim. To develop a soap with sapropel, which would have the antibacterial effect and satisfactory sensory properties. Materials and methods. To make the soap the liquid corn and castor oils, solid palm and coconut oils, as well as argan oil were selected as a superfatting agent. Oil saponification was carried out with sodium hydroxide solution. The quality of the samples obtained was assessed by the organoleptic and physicochemical parameters (the qualitative number (the mass of fatty acids calculated with reference to the nominal weight of a soap bar of 100 g), the mass fraction of free caustic alkali, the mass fraction of sodium products calculated with reference to Na 2 O, the temperature of fatty acid (titer) gelation, the mass fraction of sodium chloride). Results and discussion. By the indicators of the saponification value of the selected components of the soap fatty base containing 43.8 % of palm oil and 25 % of coconut oil, 6.2 % of corn oil and 25 % of castor oil, and with the necessary consistency properties, soap ductility, high solubility and foaming in cold water the amount of alkali needed for making soap has been calculated. According to the results of determination of the soap consumer properties the concentration of argan oil has been chosen. As a result of studying the organoleptic and physicochemical parameters of the soap with 5 and 10 % of sapropel it has been found that the soap obtained by the cold method meets the standards for soap of the brand "Special" with disinfectants or therapeutic additives. Conclusions. The soap composition containing 5 and 10 % of sapropel has been proposed. In the laboratory conditions the cold and hot methods for obtaining the soap with sapropel have been tested. It has been found that the samples obtained by the cold method meet the requirements of the normative documentation in contrast to the soap with the unsatisfactory organoleptic parameters obtained by the hot method.