No abstract

No abstract

Чорний Антон Валерійович, аспірант кафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка СуЧАСні теорії лідерСтВА: зАгАльний огляд і СтруктурнА модель У статті розглянуто традиційні та сучасні теорії лідерства, сформульовано їх основні положення, припу щення та результати теорій. Теорії класифіковано за їх направленістю (направлені на лідера, на взаємодію лідера та послідовників і на послідовників). Виконано опис загальних характеристик елементів класифікації: визначення лідерства, переваги, недоліки й умови ефективності. Надано обґрунтування ієрархічності теорій лідерства на базі теорії обмеженої раціональності, побудовано зв'язки між теоріями лідерства. Ключові слова: теорія лідерства, структурна модель, розвиток лідерства, лідерська компетенція. Чёрный Антон Валерьевич, аспирант кафедры менеджмента инновационной и инвестиционной деятельности Киевского национального университета имени Тараса Шевченка СоВременнЫе теории лидерСтВА: оБзор и СтруктурнАя модель В статье рассмотрены традиционные и современные теории лидерства, сформулированы их основные поло жения, предположения и результаты теорий. Теории классифицированы по их направленности (направленные на лидера, на взаимодействие лидера и последователей и на последователей). Выполнено описание общих характери стик элементов классификации: определение лидерства, преимущества, недостатки и условия эффективности. Предоставлено обоснование иерархичности теорий лидерства на базе теории ограниченной рациональности, по строено связи между теориями лидерства. Ключевые слова: теория лидерства, структурная модель, развитие лидерства, лидерская компетенция.

Дослідники нової інституційної соціології зосереджені на розгляді мотивів та раціональності постійної зміни вже побудованих історично та культурно інституційних середовищ. На сьогоднішній день найбільш перспективною та розвиненою теорією є теорія управлінських мод, яка передбачає, що інтереси та погляди окремих індивідів та колективів соціально сконструйовані та сформовані під дією інституційних впливів. Відповідно, результатом цих переконань, спричинених інституційними наслідками, є не що інше, як поширення та прийняття адміністративних інновацій. Незважаючи на феноменологічні аргументи нової інституційної соціології, що розглядає інституційний характер індивідуальних переконань, припущень та розумінь, дослідження з fashion management (управлінських мод) прямо суперечить іншим основним інституціональним твердженням про стабільність, інерцію та стійкість до нових ідей та практик в інституційних умовах. Тому об'єктом дослідження є сутність теорії управлінських мод з точки зору визначення її онтологічних та епістомологічних ознак. Унаслідок використання наукових методів логічного узагальнення та морфологічного аналізу в роботі стверджується, що одиницею аналізу мають виступати не макрорівневі процеси гомогенізації чи диверсифікації організаційних середовищ, а мікропроцеси зміни технічних значень та характеристик адміністративних та організаційних практик. Так само, акцент досліджень має бути не на траєкторіях і особливостях поширення організаційних інновацій та практик, а на закономірностях їх інтерпретації та осмислення індивідами та організаціями. Продемонстровано, як поєднання окремих аспектів теоретичного апарату Скандинавського інституціоналізму і теорії управлінських мод дозволяють досягти цієї мети та одночасно уникнути онтологічних розбіжностей. Теоретичні ідеї, запропоновані в роботі, дозволяють уникнути типових недоліків в емпіричних дослідженнях, такі як неточність в інтерпретації інституційних ефектів та помилкове трактування останніх як економічних та технічних факторів. Ключові слова: теорія моди менеджмента, соціальні конструкти, інституціональна соціологія, інституціональні ефекти.