Анотація. Стаття присвячена проблемі відбору змісту навчання студентів-філологів, а саме відбору компетенцій. Метою цієї статті є огляд різних визначень понять «філолог» і «компетенція» та пошук шляхів впливу на відбір змісту навчання філологів та формування їх методологічної компетентності. Проаналізовано визначення цих понять у перекладознавстві. Окремий акцент зроблено на місці фонетичної компетенції у класифікаціях. Вивчено труднощі під час навчання аудіювання та усного перекладу і зроблено висновок, що при цьому мають значення не тільки відібрані реальні ситуації та сфери для формування компетенції, що базуються на знаннях. Не менш важливою є інтуїція, яку треба розвивати. Сформувати методологічну компетентність можливо, якщо здійснити відбір не тільки сфер та ситуацій, які виникають у реальній практиці філологів, але й завдяки ситуаціям, в яких потрібно спиратись на інтуїцію. Отже, в практику відбору треба включити вимогу підбору педагогічних ситуацій для розвитку інтуїції. Це може стати одним із засобів впливу на покращання змісту навчання. Ключові слова: відбір компетенцій, фонетична компетенція, вимога до відбору ситуацій, інтуїція, підхід.

No abstract

No abstract

The question of the activities approach to the choice and organization of materials in the communicative minimum for textbooks for teaching students with a nonhumanities profile has been researched on three levels: macro, medium and micro. The history of the choice of contents of teaching and its organization in communicative minimum are described. The recommendations to take into consideration the results of research, when choosing materials to the communicative minimum for teaching students of non-humanities profile within the limits of training well-educated and well-mannered students of nonhumanities profile have been worked out.

The article analyzes some problems of translating syntactical constructions in private legal documents. The purpose of the article is to identify certain isomorphic and allomorphic features of English and Ukrainian syntax in framework of solving particular translation problems.The first isomorphic feature is the length of sentences in the analyzed types of documents. In the process of translation the latter should be analyzed syntactically. The length may be preserved or the sentence can be divided into two or more sentences for better understanding by the reader. Another isomorphic feature is the usage of the Passive voice constructions. The translator can either use them in translation or substitute some of them by the Active forms for reasons of reducing redundant passive structures.In provisos there are a lot of set expressions and formulas in limiting sentences that should be translated without change in syntax relationship. The allomorphic feature in the sentences is the difference in sentence structure. In the process of translation word order can be changed and some transformations are necessary. The comparative analysis showed that syntactic constructions may have common and divergent features that must be taken into account in the process of translation.