Стаття спрямована на ознайомлення з поняттям змішаної форми навчання, яка стала провідною формою організації навчального процесу в умовах поширення пандемії COVID‐19 та війни на території України. Проведений аналіз літератури з проблеми дослідження дозволив визначити основні форми змішування, які можуть впроваджуватись в умовах конкретного навчального закладу на різних рівнях, зокрема як на рівні окремої дисципліни або групи, так і на рівні всього університету. Процес змішування є доволі простим, але різноспрямованим і може передбачати: змішування очного та дистанційного форматів навчання, змішування структурованого і неструктурованого навчання, користувацького й зовнішнього контенту, самостійного і групового навчання. Використовуючи змішану форму навчання, сучасний заклад вищої освіти, і, відповідно, викладач, який в ньому працює, суттєво розширює горизонти традиційних форм навчальної діяльності, створюючи для здобувача освіти такі умови освітньої діяльності, в яких він буде почувати себе максимально комфортно, з урахуванням індивідуальних можливостей, та матиме доступ до створюваних інформаційних баз та банків даних, які носять суто профільний характер, та сприяють загальному розвитку здобувача освіти, його професійному зростанню. В статті описано особливості впровадження технології змішаного навчання у закладах вищої освіти при підготовці медиків, зокрема фахівців у галузі стоматології та ортодонтії. Визначено основні переваги даної форми навчання в умовах сьогодення, та механізми реалізації технології під час підготовки фахівців даного спрямування, серед яких, варто відмітити, обмін досвідом та знаннями із фахівцями та експертами відповідної галузі у дистанційному форматі, за рахунок залучення здобувачів освіти до конференцій, дискусій, заочних екскурсій і т. п., які проводяться в режимі онлайн, і не вимагають безпосередньої присутності здобувача освіти у місці проведення заходу.
