No abstract

Biodiversity conservation in the Ukrainian Carpathians cannot be accomplished without a clear understanding of the factors negatively impacting habitats and species, and long-term projection of these impacts. One factor that may severely alter the ecosystems involved is the introduction and spread of invasive plant species, but the potential distribution and spatial aggregation of suitable habitats for several invaders have not been quantified. The Maxent approach was used to model the potential establishment within the entire mountain range of 11 alien invasive plant species based on stratified sampling and herbaria records and six variables representing climatic extremes, topography, and anthropogenic and natural disturbances. Predictions of habitat suitability were projected to two future change scenarios depicting increasing rates of climate warming and anthropogenic disturbances in 2050 and 2100. Under current climate and disturbance patterns, the models predicted suitable habitats for invasive species establishment to be aggregated in the southwest, east and north-east of the Ukrainian Carpathians, along major rivers and roads at altitudes of up to c. 700 m. Eight per cent of the total area within protected areas was predicted to be potentially susceptible to invasion by at least one species, with 13% of these susceptible habitats being suitable for all 11 species. Under the future change scenarios, suitable habitat ranges increased significantly in the entire study area and within regions of high conservation value. All species were projected to gain suitable habitats at higher altitudes along linear habitats and to potentially expand their ranges laterally from habitats predicted as suitable for current conditions along small rivers and roads. Under the scenario solely of increased average seasonal temperatures, suitable habitats for the establishment of at least one species within protected areas and a proposed ecological network increased by more than 15 percentage points by 2050 and by more than 30 percentage points by 2100 when compared with predictions for current conditions. Similar future patterns were discernible for the aggregation of suitable habitats for all 11 species. Incorporating increases in anthropogenic pressures into climatic-change projections led to a significantly greater projected expansion of suitable habitats for establishment as compared to scenarios considering only climatic changes. As the 11 species have already established viable populations within protected areas, further spread of at least one species is likely if conservation planning is not changed to include the management of invasive species in such areas.

Increased demand for natural resources and economic transition threaten natural and biocultural capital and thus ecosystem services for human well-being. We applied an evidence-based approach to strategic planning of functional green infrastructure in a European biodiversity hotspot: the Ukrainian Carpathian Mountains. We (1) described how potential natural vegetation types have been transformed, (2) applied evidence-based critical thresholds for each potential natural vegetation land cover, (3) measured how much of the potential natural vegetation land covers are protected, and (4) estimated the area of cultural landscapes that emerged. While only 2% of lowland land cover types were left, 55% of mountain forests and 94% of alpine land covers remained. Many mountain forests were transformed to valuable cultural landscapes. Beech and oak forests covered 42% of the study area but at low levels of protection (<5%). The highest protection level (12-17%) was in mixed beech-fir-spruce and in spruce forests. However, taking connectivity into account, only alpine land covers formed a functional habitat network. More areas need to be protected and planned to build a functional green infrastructure. Traditional village systems with biocultural values need support. We discuss how strategic analyses can encourage collaborative spatial planning and international development cooperation. RÉSUMÉ La demande accrue en ressources naturelles et la transition économique menacent le capital naturel et bioculturel et, par conséquent, les services écosystémiques nécessaires au bien-être humain. Nous avons appliqué une approche fondée sur des données probantes à la planification stratégique de l'infrastructure fonctionnelle verte dans un hotspot européen de biodiversitéles Carpates ukrainiennes. Nous avons (1) décrit comment les types de végétation potentielle naturelle ont été transformés, (2) appliqué des seuils critiques basés sur des données probantes au recouvrement de chaque type de végétation potentielle naturelle, (3) mesuré la proportion du recouvrement des types de végétation potentielle naturelle sous protection, et (4) estimé la superficie des paysages culturels. Alors qu'il ne restait que 2% des recouvrements de basses terres, il restait 55% des forêts de montagne et 94% des recouvrements alpins. Ce sont surtout les forêts de montagne qui ont été transformées en paysages culturels. Les forêts de hêtres et de chênes couvraient 42% de l'aire d'étude, mais à de faibles niveaux de protection (<5%). Le niveau de protection le plus élevé (12-17%) était pour les forêts mixtes de hêtre-sapin-épinette et pour les forêts d'épinette. Cependant, en tenant compte de la connectivité, seuls les recouvrements alpins formaient un réseau d'habitats fonctionnel. Plus de superficies doivent être protégés et faire l'objet de planification afin de mettre en place une infrastructure fonctionnelle verte, et les systèmes villageois traditionnels basés sur des valeurs bioculturelles doivent être soutenus. Nous discutons de la manière dont les analys...

No abstract

Встановлено характер і динаміку поширення борщівника Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden.) на Закарпатті. Особини виду проникли у 20% від загаль-ної кількості умовних квадратів картування території дослідження. Динамічні тен-денції виду можна розділити двома фазами заселення -початковою (1973-1999 роки) та експоненціальною (2000 -до сьогодні). Проведено оцінку поширення по-пуляцій виду за поясами рослинності та флористичними районами. Визначено екологічну, екотопічну та висотну приуроченості досліджуваного виду. Найчастіше H. sosnowskyi трапляється у межах 150-399 м н.р.м. у поясах низинних і перед-гірних дубових лісів. Борщівник Сосновського найчастіше було виявлено на тери-торії Закарпатської низовини, а найрідше трапляється у межах флористичних ра-йонів Горган і Чорногори. Проведено оцінку впливу популяцій цього виду на до-вкілля. Вид належить до інвазійних видів рослин із дуже високим ступенем впливу на довкілля, надзвичайно високим потенціалом до поширення, його дуже важко контролювати, а контроль потребує значних ресурсів і зусиль. Обговорено особли-вості й заходи боротьби з борщівником.Ключові слова: Heracleum sosnowskyi, борщівник Сосновського, інвазія рос-лин, Українські Карпати. ВСТУПУ сучасних умовах розвитку людства зростає антропогенний вплив на екосис-теми різного рівня. Одним із наслідків такого впливу є зростання частки адвентив-них видів рослин у рослинних угрупованнях. Серед адвентивних видів рослин вар-то виділити групу інвазійних видів рослин -це види, що перебувають на стадії розширення свого ареалу, мають значний вплив на інші види та важко піддаються контролю. Тому вивчення екологічних особливостей і біології цих видів рослин до-поможе розробити ефективні шляхи боротьби з ними [2, 8, 17-19, 21, 30, 31].Одним із недавно занесених на територію України інвазійних видів є борщів-ник Сосновського -Heracleum sosnowskyi Manden., Umbelliferae (Apiaceae