Background The Russian invasion of Ukraine forced migration for safety, protection, assistance. Poland is the primary sheltering country for Ukrainian refugees, providing support including medical care, which resulted in the rapid ∼15% increase in the number of followed-up people with HIV (PWH) in the country. Here, we present the national experience on HIV care provided for refugees from Ukraine. Methods Clinical, antiretroviral, immunological, and virologic data from 955 Ukrainian PWH entering care in Poland since February 2022 were analyzed. The dataset included both antiretroviral-treated (n = 851) and newly diagnosed patients (n = 104). In 76 cases protease/reverse transcriptase/integrase sequencing was performed to identify drug resistance and subtype. Results Majority (70.05%) of the patients were female, with a predominance of heterosexual (70.3%) transmissions. Anti-hepatitis C antibody and hepatitis B antigen were present in 28.7% and 2.9% of the patients, respectively. A history of tuberculosis was reported in 10.1% of cases. Among previously treated patients viral suppression rate was 89.6%. In 77.3% new cases were diagnosed with lymphocyte CD4 count < 350 cells/μl or AIDS. The A6 variant observed in 89.0% sequences. Transmitted mutations in the reverse transcriptase were found in 15.4% treatment-naïve cases. Two patients with treatment failure exhibited multi-class drug resistance. Conclusions Migration from Ukraine influences the characteristics of HIV epidemics in Europe, with an increase in the proportion of women and hepatitis C co-infected patients. Antiretroviral treatment efficacy among previously treated refugees was high, with new HIV cases frequently diagnosed late. The A6 subtype was the most common variant.

Introduction: There is little information from Ukraine about the effect of highly active antiretroviral therapy (HAART) on survival of HIV/ TB-infected patients. We evaluated the survival and the effect of HAART on mortality on these patients. Methods: Prospective cohort study of HIV patients who developed TB from January 2005 to December 2006 in a Zaporizhzhya AIDS Center, and were tracked for 60 months after start HAART. Survival was determined by Kaplan-Meier method and effect of HAART on survival was evaluated using Cox proportional hazards models. Results: Eighty patients were studied (mean age 34 years, 50% male, median CD4 count 103 cell/μL). In 60 months of HAART 14 patients died. The probability of survival was 82%. In multivariate analysis, patients with a CD4 cell count <100 μL had a 5-fold higher risk of mortality (HR 5,2;4) and those with extra pulmonary tuberculosis a 2, 2-fold increased risk (HR 2, 2, 95% CI 1, 1-8, 3). Conclusions: HAART significantly increased probability of survival and reduced the risk of death for HIV/TB-infected patients in Ukraine.

Сучасний стан розвитку епідемічного процесу ВІЛ-інфекції в країні характеризується значним поширенням ВІЛ серед різних контингентів населення, в першу чер-гу серед осіб, які належать до груп високого ризику ін-фікування; нерівномірним поширенням ВІЛ-інфекції по різних територіях України; зміною домінуючих шляхів передачі ВІЛ.Незважаючи на багаторічну тенденцію до зниження, актуальність парентерального шляху передачі при ін'єкційному введенні наркотичних препаратів в Україні залишається високою -26,6 % у 2015 році. СІН є соці-альною групою, яка все ще залишається найбільш вразливою як середовище, де активно розповсюджуєть-ся ВІЛ. Кумулятивна частка СІН серед всіх офіційно зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції складає 68 %. Це підтримує розвиток епідемії і не дозволяє взяти її під повний контроль [1].У ВІЛ-інфікованих СІН часто (35-50 %) діагностують-ся супутні психічні розлади. Серед вкрай різноманітних психічних порушень, що відзначаються у ВІЛ-інфікованих споживачів ін'єкційних наркотиків, провідне місце посі-дають депресивні синдроми. Масштабне скринінгове дослідження виявило, що протягом останнього року більше 30 % ВІЛ-позитивних СІН відмітили у себе симп-томи депресії. Вони можуть бути проявом маніакально-депресивного психозу (так звані великі депресії, цикло-тимії) або бути обумовленими відміною опіоїдів (анге-донія в опіоїдних наркозалежних). Друге місце посідають тривожні розлади. Пацієнти відчувають немотивовану тривогу, обсесивні думки, фобії. На цьому тлі буває важко встановити продуктивний стосовно організації лікування контакт [2].Оцінка ступеня психічних і психотичних розладів проводиться за шкалою Монтгомері-Асберга (MADRS) та Короткою психіатричною оцінковою шкалою (BPRS), які належать до числа об'єктивних клінічних інструмен-тів, широко застосовуваних у сучасній медицині. MADRS і BPRS прості і зручні в застосуванні, використовувати їх можуть як психіатри, так і лікарі загальної практики,

ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України» Після запровадження ефективної антиретровірусної терапії у світі значно зросла частка літніх пацієнтів з ВІЛ-інфекцією. Сьогодні 27 % ВІЛ-інфікованих пацієнтів у Західній Європі та США віком від 50 років. В Україні кількість та відсоток цих пацієнтів також поступово збільшуються. Постійне застосування антиретровірусної терапії сприяло різкому зменшенню захворюваності на опортуністичні інфекції та дозволило пацієнтам з ВІЛ жити довше. Стійка активація імунітету та хронічне запалення, яке зазвичай характеризує імунологічне старіння, є важливим фактором для розвитку супутніх захворювань у пацієнтів з ВІЛінфекцією. Біологічні процеси, які співвідносяться зі старінням, відбуваються раніше у дорослих ВІЛінфікованих пацієнтів. Важливі супутні захворювання, що з'являються з віком (метаболічний синдром, нейрокогнітивні розлади, серцево-судинні захворювання, остеопороз, синдром старечої астенії і онкологічні захворювання), є більш поширеними у ВІЛ-інфікованих, ніж у ВІЛ-неінфікованих осіб. У цьому огляді буде розглянуто роль імунної активації і хронічного запалення в розвитку найважливіших, асоційованих зі старінням захворювань у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Ключові слова: ВІЛ-інфекція, старіння, хронічне запалення, серцево-судинні захворювання, синдром старечої астенії, онкологічні захворювання, остеопороз, нейрокогнітивні порушення. Запровадження в кінці минулого століття високоактивної антиретровірусної терапії (АРТ) дозволило значно зменшити ризик розвитку СНІД-індикаторних уражень і підвищити тривалість життя пацієнтів з ВІЛ-інфекцією. На даний час швидкий початок АРТ, незалежно від імунного статусу пацієнта, використання інгібіторів переносу ланцюга інтегразою, які мають потужну противірусну активність, високий бар'єр резистентності й мінімальні побічні реакції, дозволяють досягти прогнозованої тривалості життя у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією, що лише трішки менше, ніж у неінфікованих ВІЛ осіб [1]. За статистичними даними, в країнах Західної Європи і Північної Америки частка ВІЛ-інфікованих осіб у віці 50 років і старше значно збільшилася і досягає 27 % [2]. В Україні серед зареєстрованих у 2018 р. нових випадків ВІЛ-інфекції переважна кількість осіб належить до вікової групи 25-49 років (84,7 %), але поступово зростають кількість і відсоток людей віком старше 50 років (14,8 %), при цьому в південних регіонах частка таких пацієнтів досягає 17,6 % [3]. У зв'язку зі збільшенням тривалості життя пацієнтів з ВІЛ-інфекцією важливий додатковий вплив на розвиток коморбідностей мають процеси старіння. Клінічні прояви не СНІД-асоційованих уражень, що виникають у пацієнтів, залежать від індивідуальних відмінностей, а також від віку і тривалості ВІЛ-інфекції. При цьому деякі розлади, що зазвичай асоціюються зі старечим віком (серцево-судинні захворювання і метаболічні порушення, остеопороз, нейрокогнітивні розлади), з'являються у відносно молодих пацієнтів [4].В останніх дослідженнях оцінка біологічного віку за показником метилювання в осіб з ВІЛ-інфекцією засвідчила,...

One of the major tasks in the fight against the HIV epidemic in Ukraine was to provide effective care to the most severe patients with HIV-infection (PLHIV) and cryptococcal meningoencephalitis (CM). The study of clinical characteristics and predictors of adverse clinical outcomes may provide a key to improving treatment outcomes in critically ill patients. Purpose of the study. The aim of our study was to determine the clinical and laboratory features and prognostic factors of adverse clinical outcome in patients with cryptococcal meningoencephalitis and HIV infection. Material and methods. We conducted a retrospective study that included 71 adult patients with HIV-infectionand CM. Atthefirststage, astudy of socio-demographic, clinical, clinical-laboratory, immunological and virological indicators of patients from the general group was conducted. In the second stage, patients were divided into two groups. Group 1 included 26 PLHIV with fatalities. Group 2 included 45 HIV-infected patients who were discharged after completion of inpatient treatment. The baseline of the standard clinical and laboratory examination between the two groups was compared and the factors of development of adverse clinical outcome in patients with CM on the background of HIV infection were identified. Results and discussion. The clinical characteristics of the average HIV-infected patient with CM admitted to the inpatient department are as follows: these are young patients (average 38 years, 79% from 23 to 44), HIV was diagnosed within 10 months before the onset of the disease, with normal body mass index, predominantly sexually rout of transmission HIV (83%), who mostly had no experience of ART (87%) or took ART for 1 month (1,1 (0,33–1,93) months). These patients did not have significant gender differences (men – 53%, women – 47%), had severe immunosuppression (number of CD4 lymphocytes 23,0 (9,0–56,0) cells per μl) and high levels of viral HIV load (5,6 (4,8–6,2) log10 IU/ml). Cerebrospinal fluid examination revealed a weak level of pleocytosis (10,0 (4,0–38,0) cells per μl), which was mostly normal (27–38%) or lymphocytic (26–37%), as well as a decrease in glucose 2,3 (1,4–2,9) mmol/l and increase in protein level – 0,6 (0,3–1,0) g/l. In group 1 the share of men was significantly lower (p = 0,015) than in group 2 – 9 (34,6%) against 29 (64,4%). The level of urea in plasma, at normal values, in the group of dead patients was higher (P = 0,047) than in the group with a favorable result. In the group of fatal cases, a higher proportion of patients had disorders of consciousness (P = 0,027), dysarthria (P = 0,021) and cognitive impairment (P = 0,021). In group 2, a higher proportion of patients had initial complaints of nausea and/or vomiting (P = 0,027). Conclusions. Clinical and laboratory features of a patient with CM and HIV infection in Ukraine are young age, normal body mass index, sexual route of infection, lack of experience in ART, severe immunosuppression and high levels of HIV viral load. In patients with CM and HIV infection, cerebrospinal fluid examination revealed mild pleocytosis (10,0 (4,0–38,0) cells per μl), which was predominantly normal (27–38%) or lymphocytic (26–37%), decrease in glucose levels of 2,3 (1,4–2,9) mmol/l and an increase in protein levels – 0,6 (0,3–1,0) g/l. Predictors of the development of adverse clinical outcomes in patients with CM and HIV infection are females, as well as the presence of hospitalization of disorders of consciousness, dysarthria and cognitive impairment.