No abstract

Abstract. The origin of large miarolitic (also known as “chamber”) pegmatites is not fully understood although they may have great economic value. The formation of cavities in magmatic bodies is related to melt degassing and gas or fluid flow through partially solidified magma. In this paper, the origin of the Volyn pegmatite field, located in the Palaeoproterozoic Korosten anorthosite–mangerite–charnockite–granite (AMCG) complex, North-Western region of the Ukrainian Shield, is discussed. Pegmatites of the field host deposits of piezoelectric quartz that is accompanied by gem-quality beryl and topaz. The Volyn pegmatite field is confined to granites located in the south-western part of the Korosten complex and extends for 22 km along the contact with the anorthosite massif within the Korosten plutonic complex. Geological data indicate hybridization of basic melts and partly crystallized granites, as well as direct impact of fluids derived from basic melts on the chamber pegmatites. The new U–Pb zircon ages obtained for granites and pegmatites of the Korosten complex confirm that the rock assemblage in the northern part of the complex crystallized between 1800 and 1780 Ma, whereas rocks in the southern part intruded mainly between 1768 and 1755 Ma. U–Pb zircon ages for granites from the south-western part of the Korosten complex indicate that granites were emplaced at 1770–1765 Ma, a few million years prior to the intrusion of the gabbro–anorthosite massif (1762–1758 Ma), while chamber pegmatites in these granites crystallized at 1760 ± 3 Ma, coevally with the basic rocks. Ultimately, the formation of the chamber pegmatites was related to the reheating of the semi-crystallized granitic intrusion and to fluids migrating from the underlying gabbro–anorthosite massif.

No abstract

Коротка геологічна характеристика району. На північному заході Волинського мегаблоку Українського щита (УЩ) розташована Сущано-Пержанська зона глибинного розлому, що обмежена системою розломів північно-східного простягання і є трансрегіональною рудоконтролюючою структурою (рис. 1). Саме в її серединній частині виділяється рудний тектоно-метасоматичний вузол [1], утворений перетином ортогональних і діагональних розломів. Його територія сформувалася внаслідок інтенсивної тектонічної активізації, проявів магматизму й метасоматичного заміщення порід. Вона представлена різними калішпатовими метасоматитами, грейзенами, вторинними кварцитами, зокрема дистеновими, метасоматично зміненими пержанськими гранітами й інтрузивами основного складу. З різноманітними метасоматитами пов'язані контрастні геохімічні аномалії Be, Lі, REE, Sn, Zr, Ta, Nb, Pb, Zn, Mn, Ag та ін.У межах Cущано-Пержанської зони попередньо оцінені Пержанське берилієве (гентгельвінове) родовище, Яструбецьке флюорит-рідкісноземельно-цирконове, Юріївське апатит-ільменітове і Сущанське дистенове родовища, вивчено численні розсипні й корінні про-

No abstract