Research objective: to assess the morpho-functional status of the fetoplacental complex and hemostasis system in pregnant women with congenital malformations in the fetus to prevent antenatal fetal death and determine further tactics of management and delivery.Materials and methods. The state of fetoplacental circulation was studied in 120 pregnant women with fetal congenital malformations in the third trimester by Doppler assessment of blood flow in the umbilical artery (UA) and middle cerebral artery (MCA) in the fetus, with resistance index, pulse index and maximum systolic and terminal diastolic velocities ratio. The functional activity of the hemostasis system was assessed by low-frequency piezoelectric thromboelastography. Morphological examination of the placenta was performed. The control group included 25 pregnant women without fetal congenital malformations.Results. In case of Doppler flow disturbances in UA and combination of these disturbances with hypercoagulability, the probability of antenatal fetal death if there were congenital malformations ranged from 2–3 to 7–14 days (r = 0.51 and r = 0.55, respectively). A high risk of antenatal fetal death occurred with blood flow disorders in the UA and MCA (r = 0.70), as well as with blood flow disorders in the UA in combination with hypercoagulation and inhibition of fibrinolysis (r = 0.78). The highest risk of antenatal death occurred in case of impaired blood flow in the MCA with hypercoagulation and inhibition of fibrinolysis (r = +0.99).An urgent delivery within a day is indicated when there are blood flow disorders in the UA or MCA, combined with hypercoagulation and inhibition of fibrinolysis. The respiratory distress syndrome is treated by administering a surfactant at gestational ages up to 34 weeks. Delivery within 2–3 days is indicated in case of impaired blood flow in the UA and hypercoagulation, this allows preventing of respiratory distress syndrome with corticosteroids if the gestational age is less than 34 weeks. Conclusions. In pregnant women with fetal congenital malformations, significant disturbances in blood flow in the UA (increased resistance index and maximum systolic and final diastolic velocities ratio) and decreased pulse index in the MCA were revealed, which indicates intrauterine hypoxia and centralization of blood flow. The functional activity of the hemostasis system was characterized by an increase in the blood coagulation potential in the vascular-platelet, a coagulation unit, which was accompanied by morphological and functional changes in the placenta in response to hypoxia.Implementation of the proposed algorithm for perinatal support of pregnant women with fetal congenital malformations and placental dysfunction helps to optimize pregnancy management and delivery, reduce perinatal morbidity and mortality.

Мета дослідження – визначити чинники ризику антенатальної загибелі плода на основі особливостей перебігу вагітності і пологів у вагітних із уродженими вадами розвитку плода. Матеріали та методи. Клінічна оцінка була здійснена у 100 вагітних, які народили дітей із уродженими вадами розвитку. До контрольної групи віднесли 25 вагітних, які впродовж цього проміжку народили здорових дітей. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програми «Статистика 10». Відносний ризик впливу різноманітних факторів оцінювали за відношенням ризику шансів. Результати дослідження та їх обговорення. Результати дослідження частоти уроджених вад розвитку показав, що основними чинниками, які можуть впливати на їх формування, можуть бути шкідливі звички та професійні шкідливості, порушення менструальної функції в анамнезі, запальні захворювання статевих органів, мимовільні аборти в анамнезі. Під час вагітності із уродженими вадами розвитку плода частими ускладненнями є загроза переривання вагітності, ранні токсикози, ГРВЗ у ранні терміни вагітності, екстрагенітальні захворювання (захворювання серцево-судинної системи та варикозна хвороба). Пологи у вагітних із уродженими вадами розвитку плода перебігають передчасно та з великою кількістю ускладнень (ПРПО, аномалії пологової діяльності, дистрес плода) та в (32,0±4,66) % випадків закінчуються оперативно. Також у третини вагітних спостерігалася плацентарна дисфункція. Найбільший ризик антенатальної загибелі плода при уроджених вадах розвитку плода представляє поєднання уроджених вад розвитку із ПД. При доплерометричному дослідженні спостерігаються порушення як у матково-плацентарному, так і у плацентарно-плодовому комплексі. Висновки. Використання чинників антенатальної загибелі плода можуть сприяти зниженню перинатальної захворюваності та смертності.

Швидкий розвиток сучасної медичної галузі, удосконалення методів діагностики та лікування хворих потребує модернізації та реформування медичної освіти в Україні та впровадження новітніх педагогічних технологій. Згідно Болонської декларації та державним освітнім стандартам основою навчального процесу повинно бути формування комплексу компетенцій, якими повинен володіти лікар-інтерн [1, 2, 3].