У статті розглянуто моделі модернізації економіки регіону, особливе позиціонування фінансової складової в ресурсному потенціалі регіону та її взаємодію з іншими компонентами такого потенціалу. Наголошено, що дослідження сучасних моделей модернізаційного аналізу показує, що на відміну від підходів, що застосовувалися в рамках класичних модернізаційних досліджень, вони відрізняються значно більшою гнучкістю і еластичністю по відношенню до досліджуваної реальності, тимчасовим і просторовим її вимірам. Крім того, ці моделі більш продуктивні при вивченні регіональної динаміки модернізації, оскільки не припускають розгляд національної економічної системи як однорідного єдиного цілого (моноліту), що функціонує за одними і тими ж інститу- ційними, господарськими та економічними механізмами в кожній підсистемі і на всьому часовому інтервалі. Обґрунтовано, що модернізаційна парадигма регіональної економіки, яка сформувалася переважно під впливом еволюціонізму і функціоналізму, сама постійно розвивається і удосконалюється, розвиток теорії модернізації є орієнтиром інноваційного розвитку економічних систем мезорівня, що характеризується суттєвим розки- дом показників природно-ресурсного, економічного, фінансового, інституційного та інших видів потенціалу, а також рівнів їх соціально-економічного розвитку. Остання обставина, настільки характерна для України, накладає великий відбиток на вибір моделей регіональної модернізації, включаючи форми організації виробничої та інноваційної діяльності в межах конкретного регіону. В статті також наведені показники валового регіо- нального продукту (ВРП) по регіонах України 2013-2018 рр. Запропонована модель територіальної організації фінансової сфери та зазначено її роль у формуванні ресурсних потоків. Обґрунтовано основні напрями модер- нізації регіональної економіки.

The object of the study is regional economic systems that implement innovative technological processes. The subject of the study is the economic, organizational, and managerial relations that develop in the process of formation and use of innovative and technological potential at the regional level. The purpose of the article is to study the innovative potential of the regions, substantiate the theoretical provisions and develop methodological recommendations for the development of effective ways and forms of its mobilization. Methods. The theoretical and methodological basis of the study is the conceptual provisions and scientific developments of domestic and foreign scientists on the formation and use of elements of innovative and technological potential at various levels of management, published in monographs, periodicals and materials of scientific and practical conferences on the topic of research. The study is based on a general scientific methodology that provides for the use of a systematic approach. Methods of observation, comparison, categorical, structural-functional, situational, economic mathematical methods, and the method of hierarchy analysis are used to solve the tasks. Results. The article describes the innovative and technological potential of the region as an economic and managerial category. The typology of innovation as a complex and diversified concept containing many interacting components is studied. The following essential characteristics of the innovation and technological potential of the region are highlighted. Firstly, the innovative and technological potential of the region is determined by the opportunities available to it for change. The innovation potential creates conditions sufficient to ensure the progressive development of the regional socio-economic system through the creation of innovations and their purposeful transformation into innovations. Secondly, the innovative and technological potential of the region is characterized by the presence of specific ones, both involved and not involved in production, but prepared for use in it. Third, the innovative and technological potential of the region is determined by the willingness to use the existing innovative opportunities in order to translate innovations into innovations. The structure of the innovation and technological potential of the region is studied. It is determined that of all the components of the innovation potential of the region, the most important is the labor (human) potential. It is characterized, firstly, by the level of qualification, intelligence, and creativity of the population living and functioning in the territory. It is the population, on the one hand, that is able to produce innovations, and on the other hand, to introduce and distribute them, thereby determining the opportunities and directions of innovative development. It is highlighting innovative and technological potential of the region following components, including the capacity of: organization and management technology; research and development; marketing; technology and production; personnel; potential financial base; knowledge base; natural resource. Practical value. This classification of the components of innovation and technological potential is of great practical importance. It focuses the attention of researchers and users on the simple fact that the key element of the innovation potential of the region is the subjects of innovation activity operating on its territory. In particular, among all subjects of management, both employed and not employed population in the market sector of the economy should be singled out.

No abstract

Стаття присвячена розробці механізму інноваційної модернізації галузевої структури економіки регіону на основі оцінки стану структурних зрушень і прогнозуванні оптимальної галузевої структури. Запропоновано авторський підхід до вирішення проблеми. Наводиться концепція управління галузевими структурними зрушеннями в регіональній економіці в контексті стійкого розвитку. Управління структурними зрушеннями і модернізація галузевої структури розглядаються як інструмент підвищення стійкості розвитку регіональної економіки. В статті використано методи системно-структурного аналізу, порівняльного аналізу динамічних рядів, економетричних та прогнозних оцінок, статистичних методів оцінки. На підставі прогнозування індикаторів в рамках Стратегії сталого розвитку України на період до 2030 року, що забезпечують досягнення параметрів сталого розвитку, запропонована концепція механізму модернізації галузевої структури економіки регіону. Наголошено, що ефективність використання механізму оптимізації та модернізації галузевої структури значною мірою залежить від точності прогнозування оптимальних пропорцій галузей у структурі ВРП, які необхідно досягти в процесі структурних перетворень і які мають відповідати встановленим у державних програмах індикаторам стратегічного розви-