The purpose of the article is to study the impact of the ICT sector on economic development of countries based on the comparative analysis of this sector development in some Eastern European countries. Within the article, economic development of the outlined countries in 2010-2019 was studied and analyzed. The analysis of the impact of the ICT sector on the GDP formation allowed to single out certain groups of countries under this indicator and to identify the characteristics that are inherent to them. Using the correlation-regression analysis made it possible to analyze the ICT impact on economies development of Hungary, Bulgaria, Poland, Romania, Slovakia and the Czech Republic. Authors paid a special attention to the study of the influence of various factors on the ICT sector development. Accordingly, an analytical study of the dependence of the ICT sector weight in the GDP of the countries on the following parameters: enterprises that employ ICT specialists; enterprises that provided training to develop/upgrade ICT skills of their personnel; percentage of the ICT personnel in total employment; using Internet for Internet banking, % of individuals; enterprises who have ERP software package to share information between different functional areas; enterprises selling online (at least 1% of turnover), % of enterprises; online purchase in the last 12 months, % of individuals; enterprises having received orders via computer mediated networks, % of enterprises. Within the article, the features of the ICT sector development in the COVID-19 context are examined, and it is analyzed how the pandemic has affected the development of this sector in long and short terms. The study showed that the ICT sector today already plays a key role in the development of the national economies. Countries where the sector is developing faster show better performance and economic development.

Theoretical aspects of personnel certification are considered. The place of personnel certification among other functions of personnel management as the main method of assessment of its development is determined. It is stated that one of the main requirements of the certification program is the objectivity of employee evaluations, which is often opposed to subjectivity, which is often considered evil and leads to irreparable mistakes. The stages of attestation are indicated, namely: develop-ment of principles and methods of verification; registration of control documents and preparation of attestation materials; filling in the inspection form together with the staff; analysis of results; meeting of the attestation commission; analysis of personnel data; development of recommendations for working with staff. It is analyzed that certification allows managers to make appropriate personnel and organizational decisions, including further improvement of existing forms of employee motivation, career and career planning and career planning, improvement of existing systems of personnel selection and placement, forms and methods of employee training, etc. It is noted that one of the main requirements of the certification program is the objectivity of employee evaluations, which is often opposed to subjectivity, which is often considered evil and leads to irreparable mistakes. It is investigated that the certification is aimed at finding reserves to increase productivity, employees' interest in their work and organizational results, optimal use of economic incentives and social security, creating conditions for dynamic and comprehensive personal development. The function and content of the concept of attestation are studied, the importance of the process, the main methods, technologies, characteristics and main stages of implementation in enterprises are revealed. The importance of the process of attestation of employees at enterprises is proved. The necessity of introduction of modern automation systems at attestation of workers at the enterprises is analyzed. Types of certification are considered, which makes it possible to assess the wage rates of employees; staff training; identification of personnel problems and creation of a personnel reserve. The relevance of the introduction of modern automation systems during the certification of employees at enterprises is considered. Suggestions for the effectiveness of staff evaluation, methods and processes of staff development are provided.

У статті систематизовано основні ознаки домогосподарства, що дозволило визначити його як одного з основоположних суб’єктів сучасної ринкової економіки. Вагоме значення домогосподарства у суспільстві обумовлює науковий інтерес до нього як предмета дослідження багатьох суспільствознавчих дисциплін, серед яких окрім економіки варто виділити демографію, психологію, історію тощо. Представники різних наук приділяють увагу різним аспектам життєдіяльності домогосподарства, проте їх цілісне поєднання дозволяє представити комплексне уявлення про напрями функціональної активності даної господарської одиниці. Тому, розкриваючи функції домогосподарства, було розмежовано економічні та позаекономічні напрями діяльності. Перші представлено такими видами як споживання, підприємницька діяльність, постачання ресурсів (праця, підприємницькі здібності, земля, фінансовий капітал тощо), заощадження та інвестування. У свою чергу, до другої групи віднесено репродуктивну функцію, психологічну функцію, освітньо-виховну функцію та рекреативну функцію. На нашу думку, особливе місце серед функціональних проявів діяльності сучасного домогосподарства посідає формування, розвиток та відтворення людського капіталу, оскільки його становлення відбувається за рахунок позаекономічних функцій, але у подальшому він набуває статусу капіталу, власником якого є відповідний член домогосподарства, й активно використовується в ринкових відносинах сьогодення. Економічні та позаекономічні види діяльності домогосподарства є взаємопов’язаними, оскільки успішну реалізацію одних завдань варто визначати як підґрунтя для інших. В цілому головною метою реалізації функцій домогосподарства є максимальне задоволення матеріально-духовних, культурних та інших потреб усіх членів домогосподарства. Ключові слова: діяльність, домогосподарство, економічні функції, національна економіка, позаекономічні функції, суб’єкт економіки.

У статті з’ясовано значення та необхідність державного регулювання економіки, яке дозволяє вирішити низку нагальних проблем, з якими не може впоратися в сучасних умовах ринковий механізм. Особливу увагу приділено аналізу існуючих підходів до розуміння сутності поняття «державне регулювання економіки», серед яких виокремлено три: як діяльність держави, що спрямована на створення умов, необхідних для розвитку економіки країни; як процес макроекономічного управлінського впливу; як сукупність заходів, механізмів та інструментів впливу держави на економічний розвиток. Визначено основні інструменти державно регулювання, які поділено на такі групи: адміністративно-правові, фінансово-економічні та організаційно-інформаційні. З’ясовано, що метою державного регулювання національної економіки є надання гарантій безпеки та досягнення стійкості економіки, а також створення підґрунтя для досягнення економічного зростання.

У статті з’ясовано доцільність активізації поширення державно-приватного партнерства в Україні. В результаті аналізу основних підходів до розуміння сутності ДПП виділено основні шість, зокрема: організаційний, економічний, цільовий, інституційний, політичний, фінансовий. Окреслено основні функції ДПП, які розкривають його природу та значення для суспільства. Особливу увагу приділено висвітленню таких функцій як регулюючої, розподільної, координуючої, стимулюючої, інноваційної, функції підтримки суспільних інтересів та функції розвитку суспільної власності. Сьогодні у західних країнах ДПП поширено у багатьох сферах соціально-економічної діяльності, а саме у сфері ЖКХ, транспортній інфраструктурі, зв’язку, освіті та науці, медицині, будівництві та обслуговувані. У першу чергу, таке широке розповсюдження співпраці держави та бізнесу визначається значним переліком здобутків, які отримують учасники партнерства.