No abstract

Вступ. Представлено досвід мініінвазивного багатосудинного коронарного шунтування в умовах передньої торакотомії в хірургії ішемічної хвороби серця. Ми рутинно використовуємо розроблену нами методику незалежно від кількості шунтів, якості та локації коронарних артерій, скоротливої здатності лівого шлуночка, віку, ваги та статі пацієнта. Мета роботи. Описано розроблену нами методику мініінвазивного багатосудинного коронарного шунтування в умовах передньо мініторакотомії з використанням штучного кровообігу та кров'яної кардіоплегії. Матеріали і методи. Метод використано в 220 пацієнтів. Всім пацієнтам виконали повну реваскуляризацію міокарда. Кількість шунтів-від 2 до 5, в середньому-3,37± 0,68 на пацієнта. Ліва внутрішня мамарна артерія була використана у 206 пацієнтів, права внутрішня мамарна артерія-у 4 пацієнтів, променева артерія-у 37 пацієнтів, венозні кондуїти використовували-у 193 пацієнтів, повна артеріальна реваскуляризація виконана 29 пацієнтам.

We present a technique for multivessel minimally invasive coronary revascularization combined with mitral valve replacement through a left anterior minithoracotomy. This newly developed technique is unique because it allows us to intervene and repair or replacement the mitral valve with a conventional surgical technique through a limited left anterior approach. The minimally invasive approaches for combined cardiac surgical procedures are being increasingly investigated and are of special interest to cardiac surgeons.

Мета. Описати основні конструктивні та технічні особливості штучного кровообігу при операції мініінвазивного багатосудинного коронарного шунтування та проаналізувати їх вплив на інтраопераційні й післяопераційні параметри. Матеріали і методи. За період з червня 2017 по квітень 2018 року в нашому закладі було прооперовано 91 послідовного пацієнта з ішемічною хворобою серця за методикою мініінвазивного багатосудинного коронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. З метою аналізу впливу техніки антеретроградного аутологічного заповнення контуру штучного кровообігу пацієнти, яким проводили операцію мініінвазивного багатосудинного шунтування, були розділені на дві групи: група А – без використання техніки антеретроградного аутологічного заповнення та група Б – з використанням. Групи порівнювали за низкою інтраопераційних і післяопераційних параметрів. Результати. Під час оцінювання інтраопераційних параметрів з’ясувалося, що використання компонентів крові статистично значуще менше в групі пацієнтів з упровадженою технікою антеретроградного аутологічного заповнення порівняно з групою без застосування цієї техніки. У післяопераційний період групи статистично значуще відрізнялися за об’ємом ексудації, тривалістю штучної вентиляції легень, часом перебування в палаті інтенсивної терапії та терміном госпіталізації, що свідчить про позитивний вплив техніки антеретроградного аутологічного заповнення. Висновки. Упровадження техніки антеретроградного аутологічного заповнення дає змогу мінімізувати використання компонентів крові на інтра- та післяопераційному етапах, зменшити час штучної вентиляції легень, термін перебування пацієнтів у палаті інтенсивної терапії та тривалість госпіталізації.

Background. Minimally invasive mitral valve surgery provides many advantages for patients. The aim. To investigate and represent our own experience in minimally invasive mitral valve surgery, and to describe the operative technique. Materials and methods. The study was included 100 consecutive patients who underwent a minimally invasive mitral valve repair or replacement through the right lateral minithoracotomy from June 2017 to December 2019. Results. Mitral valve repair was performed in 87 patients (87%), and 13 patients (13%) were required mitral valve replacement. In 24 patients (24%), concomitant procedures were performed: tricuspid valve repair, atrial septal defect repair and left atrial myxomectomy. Ring anuloplasty was performed in all patients who underwent mitral valve repair. Additional methods of correction were used in accordance to the lesion anatomy: neochords implantation, cleft and leaflet perforation closure, leaflet resection, Alfieri (edge-to-edge) stitch, posterior leaflet plication. There was no in-hospital and 30-day mortality. Post-operative strokes were not reported. No wound complications were observed in the femoral cannulation area. The total length of stay in a hospital was 6 ± 1.46 (3–9) days. There were no cases of mitral valve insufficiency greater more than mild degree after mitral valve repair at the time of discharge. Conclusions. Minimally invasive mitral valve surgery can be performed as a routine standard approach, provides safe and effective correction of the mitral valve defects, allows excellent results of mitral valve repair and replacement in various abnormalities. Minimally invasive approach enables to perform a large number of reconstructive valve techniques and perform simultaneous correction of atrial septal defects, tricuspid valve repair and atrial neoplasm removal.