The article presents a brief historical outline of the formation and development of natural history museology in Europe in the 15th–19th centuries. The development of scientific knowledge at that time affects the idea of the world order and the place of man in it, and the combination of knowledge with practical experience leads to the birth of true science. It is shown that one of the most important components of the development of natural sciences, in particular biological sciences, was the collection of naturalia (i.e. objects of natural origin), the rapid surge of interest in which contributed to the Great Geographical Discoveries. In chronological order, the further historical development of museum work from private collections in Italy to the formation of a prototype of a genuine museum, which performs the main museum functions such as amassment, storage and demonstration of collections, is considered. The role of prominent naturalists and philosophers such as F. Bacon, C. Linnaeus, and J.-W. Goethe in the development of museum work is considered and little known facts about their work in this area are presented. The first works of art that show the interiors of “Kunstkameras”, which became widespread in Europe in the 17th–18th centuries, are briefly considered. According to the authors, it is on the portrait of the Belarusian educator F. Skorina, which was published in Prague in 1517–1519, that the interior of the first Renaissance “kunstkammer” collections is depicted. Separately, the development of museology in Ukraine since the time of Yuriy Kotermak (Drohobych) (1450–1494) is considered and the differentiation of the concept of “museum” in the monuments of Ukrainian literature of the period of the 16th–18th centuries is studied. The authors considered the methodological foundations of natural history museology and analysed the existing classifications of various branches of science. The specificity of natural history museology in the system of museological science is shown, the issue of singling out natural history museology as an independent discipline is discussed. It is proved that the periodization of museology and museum work in certain territories in historical time can be considered correct; the author's development of the periodization of natural history museology in Europe is also given.

Стаття розглядає виникнення терміну «музеологія» в історичному контексті у країнах Європи. Мета дослідження-прослідкувати формування терміну «музеологія» у Європі. Методологія дослідження-загальнонаукові методи аналізу, синтезу, індукції та дедукції, принцип історизму, порівняльно-історичний метод, історикохронологічний метод, методи музеології як спеціальної наукової дисципліни. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українській музеології розглянуто історію походження терміну «музеологія» та його застосовуання застосування у працях європейських дослідників. Висновки. З'ясовано, що у XVI-XVIII ст. відомі праці з музейницва, але не музеології. Роглянуто праці шведського вченого К. Ліннея, німецьких учених Й-Й. Вінкельмана, Й.-В. Гете, які стояли біля витоків формування музеології як науки. Термін «Музеологія» введений у науку Й.-В. Гете у 1816 р. Перші дефініції музеології з'являються у працях німецьких дослідників (Г. Ратгебер, Ф.-Л. Мартін, Й.-Г.-Т. Грассе) у XIX ст. Впродовж першої половини ХХ ст. музеологія не викладалась як нормативна навчальна дисципліна у вищих навчальних закладах європейських країн. З другої половини ХХ ст. на історичних та філософських факультетах низки університетів (Карлов університет (Прага); Університет імені Масарика (Брно), Чеська Республіка; Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ), Україна) запроваджено підготовку фахівців з музеології. Ключові слова: музеологія, музейна справа, музей, наука, вищий навчальний заклад, кафедра музеології, Європа. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв Серія: Музеєзнавство і пам'яткознавство В И П У С К 1 (2018)

The paper deals with the history of development of views on the nature during the ancient era as well as the beginnings of museum studies in the context of creation natural history collections in Europe during classical antiquity. Based on the results of analysis of archeological evidences and historical documents it was revealed that institutions called “mouseion” (lat. thesaurus) common in both Ancient Greece and Rome cannot be equated with museums in the modern sense of the term. The establishment of museums as sociocultural institutions and the creation of natural history exhibitions in European countries were held during the Renaissance and the Age of Enlightenment and were related with major discoveries in the field of biology.

No abstract

Стаття присвячена визначенню періодизації природничої музеології в контексті розвитку природничих наук у Європі. Мета дослідження полягає у висвітленні історії становлення природничих музеїв крізь призму розвитку природничих наук та розробці критеріїв періодизації природничої музеології у Європі. Проаналізована історія дослідження питання, наведені приклади періодизацій, запропоновані різними дослідниками. Означені об'єкт, предмет та визначення природничої музеології як наукової дисципліни. Підкреслено, що становлення природничої музеології тісно пов'язано з історією розвитку природознавства. Проаналізоване поступове перетворення перших зібрань матеріалів природничого походження у природничі музеї, що було вмотивоване культурно-та природничо-науковим розвитком суспільства. Стаття містить короткий історичний нарис про формування наукової думки у галузі музейної справи в цілому та природничої музеології зокрема. Запропонована власна періодизація природничої музеології для Європи. Методологією дослідження є історичний підхід до вивчення проблем музеєзнавства, загальноісторичний та логічний методи дослідження, принцип об'єктивності. У процесі вивчення становлення та розвитку музеєзнавчих концепцій використані порівняльноісторичний та ретроспективний методи. Ключові слова: природнича музеологія, періодизація, Європа, природничі музеї, історія природничих колекцій, природознавство. PERIODIZATION OF NATURAL HISTORY MUSEOLOGY IN THE CONTEXT OF THE EUROPEAN HISTORY OF NATURAL SCIENCESThe aim of this research is to highlight the history of creation of natural history museums through the prism of development of natural sciences, and to formulate criteria for periodization of the European natural history museology. The history of studying of this issue is discussed, and examples of periodization proposed by different researchers are presented. The object and subject of the natural history museology are determined. It is highlighted that the determination of the periods of natural history museology is closely related to the history of natural sciences. Much attention is paid to the analysis of the first collection materials of natural origin and to their gradual transformation into natural history museums. Such appearance of natural history museums was motivated by cultural and scientific development of the society. The periodization of the European natural history museology is proposed here as well. During studying the creation and development of concepts in museology, the comparative historical and the retrospective methods were used as well.